Отправлено: 27.07.14 19:46. Заголовок: Война на Востоке Украины (продолжение)

Создаю специальный раздел. На территории обильно политой кровью гетманцев, петлюровцев, добровольцев, белоказаков,l махновцев и красноармейцев снова идёт братоубийственная война...:-((((((

 Отправлено: 18.10.15 12:05. Заголовок: СПИСОК ОСІБ, ЯКІ ПІД..

СПИСОК ОСІБ, ЯКІ ПІДПАДАЮТЬ ПІД ЗАКОН ПРО ДЕКОМУНІЗАЦІЮ
До переліку увійшли історичні діячі, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію. Вулиці та інші топоніми, названі на їхню честь, мають бути перейменовані до 21 листопада 2015 року. Це - список прізвищ осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних радянських республік. Названі співробітники ЧК—ГПУ—НКВД—КГБ, а також діячі комуністичної партії, Жовтневого перевороту 1917 року. Також під декомунізацію потрапляють ті, хто встановлював радянську владу в Україні, переслідував учасників боротьби за незалежність України у XX столітті. У поданому списку коротко вказано злочини згаданих осіб.
Список створений істориками для зручності місцевих громад, які обирають нові імена комуністичним вулицям згідно Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”. Він не є вичерпним, співробітники УІНП продовжують над ним працювати.

ПІБ
Роки життя
Історичні факти
Абакумов Віктор Семенович
1908-1954
Міністр держбезпеки СРСР у 1946-1951 рр.
Абакумов Єгор Трохимович
1895-1960
Учасник встановлення радянської влади у м. Донецку, керуючий Рутченківської рудоуправлінням, заступник міністра вугільної промисловості СРСР
Аверін Василь Кузьмич
1884-1945
Учасник встановлення радянської влади. Член Тимчасового Робітничо-Селянського уряду України. Народний комісар внутрішніх справ УСРР (1919), У 1920-1923 рр. - член ЦК КП(б) України, голова Катеринославського, Волинського, Харківського та Одеського губвиконкомів. Член ВУЦВК і ЦВК СРСР.
Адамець Данило Іванович
1906-1956
Голова виконкому Харцизької райради (1946-1949), 1-й секретар Харцизького райкому партії (1949-1954), голова виконкому Сталінської облради (1954-1956)
Азаров Володимир Миколайович
1925-?
1-й секретар Лисичанського міськкому партії (1959-1963), 2-й секретар Луганського промислового (а потім - просто) обкому партії (1963-1971)
Азізбеков Мешаді
1876-1918
Діяч більшовицького руху в Азербайджані, один з "26 бакинських комісарів".
Азін Вольдемар Мартинович (Володимир Михайлович)
1885-1920
В 1918 р командувач Латиським комуністичним загоном.
Аїстов Прокіп Степанович
1882-1917
Учасник Січневого заколоту проти УНР 1918 р.
Акулов Іван Олексійович
1888-1939
Прокурор СРСР, в 1922-1927 роках - член президії ЦК спілки гірників.
Александров Олександр Петрович
1900-1946
Червоногвардієць, секретар райкому партії в Одесі; командир 1-го Морського комуністичного батальйону в Україні, комісар кавалерійського полку в бригаді Котовського.
Алєксєєв Микола Миколайович
1893-1937
Член ВУЦВК. З січня 1921 р. працював в органах ГПУ-ОГПУ-НКВД, зокрема в Іноземному відділі.
Алієв Іван Михайлович
1892-1964
Радянський військовий діяч, генерал-майор. Інструктор загону Червоної гвардії в Одесі, начальник партизанського загону Шестопалова в Україні (1918 р.); командував загонами військ ВЧК і ГПУ (1921-1922 рр.).
Амірян Арсен Мінасович
1881-1918
Діяч більшовицького руху в Азербайджані, один з "26 бакинських комісарів".
Амосов Олексій Мефодійович
1896-1937
Член колегії Народного комісаріату шляхів сполучень, заступник народного комісара шляхів сполучень (1931).
Ананченко Федір Гурійович
1894-1956
Голова виконкому Донецької міської Ради депутатів трудящих, заступник голови облвиконкому, міністр соцзабезпечення УРСР.
Анджієвський Григорій Григорійович
1897-1919
Учасник встановлення радянської влади на Північному Кавказі.
Андреєв І.М.

Перший директор МТС у с. Ферлеївці Львівської області в 1939 р. На честь нього у 1946 р. Ферлеївку перейменовано на Андріївку.
Андрєєв Андрій Андрійович
1895-1971
Більшовик, радянський партійний та державний діяч
Андронніков Володимир Миколайович
1885-1942
Радянський партійний та державний діяч, голова ради комісарів Уралу (1918), голова губраднаргоспу у Вятці (1919), голова Уральського облраднаргоспу (1926-1929), заступник голови Уралоблвиконкому (1929-1931), голова Держплану Казахстану (1933-1938).
Анікєєви, брати (Яков, Сафрон, Савелій)

Учасники встановлення радянської влади на Донбасі.
Антикайнен Тойво
1898-1941
Комуністичний діяч Фінляндії, учасник встановлення радянської влади в Росії.
Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович
1883-1938
Діяч комуністичної партії, командувач більшовицьких військ під час війни з УНР в 1918 і 1919 рр.
Антонов-Саратовський Володимир Павлович
1884-1965
Нарком внутрішніх справ УРСР (1920-1921), голова Саратовського (1917) та Донецького губревкому (1920-1921).
Апатов Кузьма Павлович
1896-1920
Командир першого Маріупольського ударного радянського батальйону.
Аросєв Олександр Якович
1890-1938
Організатор червоного терору в Україні у 1920 р. Голова Верховного революційного трибуналу України (1920 р.). До 1927 р. працював у ВЧК.
Арсеничев Михайло Іванович
1894-1919
Учасник встановлення радянської влади, член Кам’янського(м. Дніпродзержинськ) ревкому.
Артем (Сергєєв Федір Андрійович)
1883-1921
Голова Ради Народних Комісарів Донецько-Криворізької радянської республіки у 1918 р.
Артузов Артур Християнович
1891-1937
Діяч ВЧК-ОГПУ-НКВД, начальник 12 спец.відділення ВЧК (1921), член колегії ОГПУ СРСР (1931-1934).
Атабаєв Кайгісиз Сердарович
1887-1938
Радянський партійний та державний діяч Туркменистану.
Ауссем Володимир Християнович
1879-1936
Член Народного секретаріату радянської УНР (1917 р.), член ВЦВРК (1918), начальник штабу РВР Української радянської армії.
Бабаєв Петро Акимович
1883-1920
Більшовик, учасник Жовтневого перевороту 1918 р., голова Сокольничеської райради Москви (1919-1920).
Бабушкін Іван Васильович
1873-1906
Більшовицький діяч, соратник В .І. Леніна.
Баглій Гаврило Миколайович
1887-1920
Член виконкому Катерининської залізниці (на Дніпропетровщині), голова її Військово-революційного штабу, у 1919 р.– голова Військово-революційного комітету, з червня1919 р. – комісар Південно-Західної залізниці.
Бадаєв Олексій Григорович
1883-1951
Радянський і партійний діяч, учасник Жовтневого перевороту, член ЦК ВКП(б) (1925-1951), нарком харчової промисловості РРФСР (1937-1938), голова Президіуму ВР РРФСР (1938-1944), заступник голови Президії ВР СРСР (1938-1944).
Бажанов Василь Михайлович
1889-1939
Гірничий інженер, один з перших організаторів радянської вугільної промисловості, голова ПОРНГ, голова Головвугля ВРНГ (1918-1922), член Президії Держплану РРФСР (1925-1927).
Баканов Іван Михайлович
1894-1967
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі.
Балагура Тихон Якович
1861-1921
Один з комсомольських діячів Іллічівського району Маріуполя, активний учасник встановлення радянської влади.
Балашов Семен Іванович
1874-1925
Радянський державний та партійний діяч, голова міськкому РСДРП (Іваново-Вознесенська, 1905, 1917-1919).
Балицький Всеволод Аполлонович
1892-1937
Голова ГПУ України (1923-1931 рр.), народний комісар внутрішніх справ Української РСР (1924-1930 рр.).
Баранніков Іван
?-1921
Учасник встановлення радянської влади у Донецьку.
Барбюс Анрі
1873-1935
Французький письменник і громадський діяч, член Французької компартії (з 1923), автор формули "Сталін - це Ленін сьогодні".
Баришов Микола Васильович
1880-1940
Радянський державний та партійний діяч, організатор червоногвардійського загону в Петрограді, член Петроради, з 1918 р. - на адм.-господарських посадах.
Басін Мєєр Велькович
1890-1918
Член ВРК Кавказької армії, один з "26 бакинських комісарів".
Батіщев Семен Іванович
?-1919
Робітник шахти № 8 "Гілка", учасник встановлення радінської влади у Донецьку.
Батов Андрій Борисович
?-1949
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі. Один із керівників більшовицької організації в Юзівсько-Макіївському районі.
Бауман Карл Янович
1892-1937
Діяч комуністичної партії, учасник встановлення радянської влади в Україні. Член організаційного бюро ЦК ВКП(б) у 1928-1932 рр. Кандидат в члени Політбюро ЦК ВКП(б).
Бауман Микола Ернестович
1873-1905
Російський революціонер, більшовик, керівник Московської організації більшовицького крила РСДРП та Північного бюро РСДРП(б) (1903), організатор підпільної більшовицької типографії.
Беленкович Олександр Михайлович
1893-1937
Начальник штабу Червоної гвардії Харкова, учасник боїв проти Армії УНР.
Белінський Владислав Ворфоломійович (Вацлав Чеслав)
1872-1918
Учасник Січневого заколоту проти УНР 1918 р.
Берут Болеслав
1892-1956
Польський комуністичний лідер, 1-й секретар ЦК ПОРП (1954-1956), президент та голова Держради (1947-1952), голова Ради міністрів Польщі (1952-1954).
Бєдний Дем'ян
1883-1945
Член ВКП(б). Агітатор у частинах більшовицьких військ. У 1929 р. уповноважений з колективізації у селах Тамбовської губернії.
Бєлєнький Абрам Якович
1882-1941
Майор держбезпеки, відповідальний за охорону вищого керівництва СРСР.
Бєрєзін Олександр Дмитрович
1895-1942
У 1919 р. перебував на посаді командира окремого батальйону ВЧК., брав участь у здійсненні червоного терору.
Бібіков Олександр Андрійович

Учасник встановлення радянської влади, організатор комсомолу м.Катеринослав (Дніпропетровськ).
Білостоцький Іван Степанович
1881-1968
Радянський державний та партійний діяч, секретар Тульської ради металістів (1912-1917), на господарській роботі на Уралі (з 1918).
Бірюков Василь Матвійович

Перший голова Криничанської сільської ради (смт. Бірюкове Свердловського району Луганської області). До 1920 р. с.Бірюкове - с.Криничне
Благоєв Димітр
1856-1924
Засновник Болгарської комуністичної партії.
Благонравов Георгій Іванович
1896-1938
Комісар державної безпеки 1-го рангу (1936). Причетний до організації червоного терору в Петрограді.
Близнюк Віктор Семенович

Організатор і голова ТСОЗ (товариство спільного обробітку землі) села Помийник (Черкаська область, Маньківський район). На честь нього село Помийник перейменоване на Вікторівку.
Блюхер Василь Костянтинович
1890-1938
Радянський військовий діяч, Маршал Радянського Союзу, З 1934 р. — кандидат в члени ЦК ВКП(б), головнокомандувач, військовий міністр і голова Військової ради Далекосхідної республіки (1921-1922), Заступник командувача військами Українського військового округу.
Богданов Михайло Сергійович
1881-1937
Член ВУЦВК, голова військового відділу при ВУЦВК (1917-1918), брав активну участь у створенні перших українських радянських військових частин.
Богунський (Шарій) Антоній Савович
1899-1919
Командир 1-го українського радянського (Богунського) полку (1918-1919) Червоної армії, учасник встановлення радянської влади в Україні.
Бодров Артемій Ілліч
1894-1918
Більшовик, засновник сільгоспкомуни у Маріуполі.
Боженко Василь Назарович
1871-1919
Діяч комуністичної партії, командир більшовицьких військ під час війни з УНР в 1917-1919 рр.
Бойченко Олександр Максимович
1903-1950
Секретар Київського окружкому ЛКСМУ (1928-1929), генеральний секретар ЦК ЛКСМУ (1930-1932), член ЦК КП(б)У (1930-1934), присьменник.
Бокій Гліб Іванович
1879-1937
Комісар державної безпеки 3-го рангу (1935). Організатор червоного терору в Петрограді і Північному регіоні. Один з найактивніших творців системи ГУЛАГ.
Большунов Олександр Якович
1883-1961
Учасник встановлення радянської влади.
Бондарев Тихон Лаврентійович
1871-1938
Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині, організатор загонів Червоної гвардії, організатор примусових хлібозаготівель.
Бонівур (Баневур) Віталій Борисович
1902-1922
Комсомолець, учасник встановлення радянської влади на Далекому сході.
Бонч-Бруєвич Володимир Дмитрович
1873-1955
Діяч комуністичної партії, член Ради народних комісарів РРФСР.
Боровий Микита Васильович

Машиніст паровозу станції Гришине, революціонер (1905-1908), член РСДРП(б), учасник встановлення радянської влади на Донбасі, член ревкому станції Гришине (1917).
Бош Євгенія Богданівна
1879-1925
Народний секретар внутрішніх справ радянської УНР (грудень 1917 р. – квітень 1918 р.); у 1918 р. керувала збройними більшовицькими загонами в Україні.
Брагін І.П.
?-1919
Комісар загону червоних партизанів, більшовик. Учасник встановлення радянської влади на Дніпропетровщині.
Брежнєв Леонід Ілліч
1906-1982
Перший секретар ЦК КПРС (1964–1966), Генеральний секретар ЦК КПРС (1966–1982), у 1960–1964 і 1977–1982 рр. – Голова Президії Верховної Ради СРСР.
Брон Михайло Ісакович
1896-?
Член ВУЦВК, прокурор Харківської області (1932-1937)
Брюханов Микола Павлович
1878-1938
Народний комісар продовольства РСФРР (1921-1923), народний комісар продовольства СССР (1923-1924), народний комісар фінансів СРСР (1926-1930).
Бубнов Андрій Сергійович
1884-1938
У квітні 1919 р. був одним із керівників операції з жорстокого придушення Куренівського повстання проти більшовиків у м. Києві; у 1919 р. – нарком внутрішніх справ Української СРР.
Будьонний Семен Михайлович
1883-1973
Учасник встановлення радянської влади в Україні у 1917-1921 рр., командувач Першої кінної Армії; один з організаторів масових репресій серед військових у 1930–1940-их рр.
Буздалін Сергій Феоктистович
1892-1937
член ВУЦВК, народний комісар юстиції УСРР і голова Верховного революційного трибуналу (1921-1923 рр.), голова Верховного суду УСРР, в.о. наркома внутрішніх справ УСРР (1924 р.)
Булат Іван Лазарович
1896-1938
Учасник встановлення радянської влади, член Катеринославського комітету РСДРП(б), одночасно командир загону Червоної Гвардії (1917), у 1922–1925 рр.– на партійній роботі,у 1925–1926 рр.– заступник голови Раднаркому УСРР, у 1930–1934 рр. – кандидат у члени ЦК ВКП(б),у 1936–1937 рр. – нарком юстиції РСФРР і одночасно голова Верховного Суду РСФРР.Член ЦВК СРСР і ВУЦВК.
Буренін Микола Євгенович
1874-1962
Учасник встановлення радянської влади, соратник Л.Б.Красіна.
Вагжанов Олександр Петрович
1877-1919
Більшовик, учасник встановлення радянської влади в Твері, голова Тверського військревкому (1917), виконкому Тверської губернської Ради (1917-1918).
Вайнер Леонід Якович
1897-1937
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі. В листопаді 1917 р. сформував червоногвардійський кавалерійський загін; командир Луганського кавалерійського полку.
Валявка Василь Антонович
1885-1930
Командир більшовицьких загонів у 1917-1919, голова Катеринославської ЧК (1919), у 1926 р. – співробітник торгпредства СРСР в Німеччині,у 1927 р. – голова Маріупольського окружного виконкому, у 1927–1928 рр. – член колегії НК РСІ УРСР, член ЦКК КП(б)У.
Ванніков Борис Львович
1897-1962
Заступник народного комісара оборонної промисловості (1937-1939), нарком озброєння (1939-1941), нарком боєприпасів СРСР (1942-1946).
Варганов Василь Опанасович
1890-1974
Учасник встановлення радянської влади, організатор Червоної гвардії в Маріуполі, міський військовий комісар Маріуполя.
Варейкіс Йосип Михайлович
1894-1938
Народний комісар соціального забезпечення Донецько-Криворізької Республіки (1918), голова Симбірського (1918-1920) та Вітебського (1920) губернського комітету партії (1918-1920), Вітебського губернського ревкому (1920), перший секретар Центрально-Чорноземного (1928-1934) та Воронезького (1934-1935) обкомів партії, Сталінградського (1935-1936) та Далекосхідного (1937) крайкомів партії.
Василевська Ванда Львівна
1905-1964
Депутат Верховної Ради СРСР, співробітник-агітатор Політуправління Червоної Армії під час Другої світової війни. Голова комуністичної Спілки польських патріотів та член сформованого у Москві маріонеткового "Польського комітету національного визволення" і Тимчасового Польського Уряду.
Василенко Марко Сергійович
1895-1937
Учасник встановлення радянської влади в Україні. Працював у ВЧК (1919 р.), заступник голови виконкому Чернігівської губернської Ради (1923-1924 рр.), секретар Президії Всеукраїнського ЦВК (1929-1931 рр.), нарком фінансів УСРР (1935-1937 рр.)
Вахітов Мулланур Муллазянович
1895-1918
Більшовицький діяч Татарстану, народний комісар з справ мусульман Внутрішньої Росії (1918).
Вахрушев Василь Васильович
1902-1947
Голова РНК РРФСР у 1939-1940 рр. , народний комісар вугільної промисловості СРСР у 1939-1946 рр.
Вацетіс Іоаким Іоакимович
1873-1938
Командарм 2 рангу, один з командирів загонів "латиських стрільців", у 1918-1919 рр. головнокомандувач збройними силами РСФРР.
Ващенко Григорій Іванович
1920-1990
Радянський партійний діяч, перший секретар Харківського обкому КПУ (1964-1972), член ЦК КПРС (1966-1989), член ЦК КПУ (1965-1986), член Політбюро ЦК КПУ (1971-1983), перший заступник Голови Ради Міністрів УРСР (1972-1983), міністр торгівлі СРСР (1983-1986).
Велічкіна Віра Михайлівна
1868-1918
Співробітник медично-санітарномого відділу Петроградської ВРК. Після Жовтневого перевороту була організатором шкільно-санітарної справи, очолюючи відповідний відділ при Народному комісаріаті просвіти, організатор Народного комісаріату охорони здоров'я РСФРР.
Винокуров Олександр Миколайович
1869-1944
Член колегії Народного комісаріату праці РСФРР (1917), народний комісар соціального забезпечення РСФРР (1918-1921), народний комісар охорони здоров’я УСРР (1919), член Комісії по боротьбі з голодом (1921–1924), голова Верховного суду СРСР (1924–1938).
Височиненко Семен Дмитрович
1890-1938
Партійний та комсомольський діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, секретар Харківського губернського комітету, ЦК Ленінської комуністичної спілки молоді України (1924-1925), генеральний секретар ЦК ЛКСМУ (1925-1927).
Вишинський Андрій Януарійович
1883-1954
Прокурор СРСР (1935-1939), міністр закордонних справ СРСР (1949-1953), організатор великого терору в СРСР.
Вознесенський Микола Олексійович
1903-1950
Радянський державний і партійний діяч, академік АН СРСР, член Політбюро КПРС (1947-1949).
Воїнов Іван Авксентійович
1884-1917
Більшовик, кореспондент більшовицьких видань.
Войков Петро Лазаревич
1888-1927
Член ВКП(б), член Єкатеринбурсзьковго воєнно-революційного комітету. Заступник голови Колегії Народного комісаріату зовнішньої торгівлі. Учасник радянської делегації під час украдання Ризького миру з Польщею в 1921 р.
Войцехович Альберт Казимирович
1877-1957
Учасник встановлення радянської влади в Україні, член Катеринославської ради робітничих депутатів.
Волков І.

Організатор партосередку ВКП(б) у Гуляївці (Березівський район Одеської області) у 1918 р. На честь нього перейменували село Танівка.
Володарський Володимир
1891-1918
Діяч комуністичної партії. Член Президії ВЦВК. Комісар друку, пропаганди та агітації Союзу комун Північної області.
Волосевич Петро Сергійович
1904-1959
Комсомолець, організатор ЛКСМ у Маріуполі, учасник встановлення радянської влади в Україні.
Воробйов Пилип Матвійович
1898-1919
Більшовик, учасник встановлення радянської влади на Донбасі.
Воровський Вацлав Вацлавович
1871-1923
Діяч комуністичної партії. Завідувач Державного видавництва РСФРР, ініціатор переслідування Церкви. Делегат І Конгресу Комінтерну.
Воронцов Петро Опанасович
1893-1919
Учасник встановлення радянської влади в Україні.
Ворошилов Климент Єфремович
1881-1969
Військовий та політичний діяч, маршал Радянського Союзу. У квітні 1919 р. був одним із керівників операції з жорстокого придушення Куренівського повстання проти більшовиків у Києві. Брав участь у створенні ВЧК (у січні 1918 р. – голова ЧК з охорони Петрограда) і придушенні Кронштадтського повстання 1921 р. Один з організаторів масових репресій у Червоній Армії. Голова Президії Верховної Ради СРСР (1953-1960 рр.), член Політбюро (Президії) ЦК КПРС (1926-1960 рр.)
Вострецов Степан Сергійович
1883-1932
Радянський воєначальник, комкор, учасник встановлення радянської влади на Далекому сході.

 Отправлено: 18.10.15 12:07. Заголовок: Гавро Лайош 1894-193..

Гавро Лайош
1894-1938
Військовий комендант Києва під час більшовицької окупації 1919 р.
Гагарін Ф.І.

Учасник встановлення радянської влади в м. П'ятихатки (Дніпропетровщина).
Гай Гая Дмитрович
1887-1937
Радянський воєначальник, учасник втановлення радянської влади в Сибіру, на Кавказі, в Білорусі. Наркомвоєнмор Вірменської РСР.
Гайдар Аркадій Петрович
1904–1941
Діяч комуністичної партії, член ЧК.
Гайовий Антон Іванович
1907-1962
Перший секретар Горлівського міськкому партії (1938), голова виконкому Сталінської облради (1939-1940), 1-й секретар Ворошиловградського обкому партії (1940-1951), 1-й секретар Запорізького (1952-1957) та Дніпропетровського (1957-1961) обкомів партії, член ЦК КП(Б)У (1940-1962) та ЦК КПРС (1956-1962).
Галан Ярослав Олександрович
1902-1949
Письменник, журналіст, громадський і політичний діяч, член Комуністичної Партії Західної України (з 1924 р.), учасник встановлення радянської влади в Західній Україні (1939-1940); автор пропагандистських фальсифікаторських публікацій, у яких піддавав цькуванню УГКЦ, український визвольний рух, звеличував сталінський режим.
Гамарник Ян Борисович
1894-1937
Учасник Січневого заколоту проти УНР 1918 р., працював у більшовицькому підпіллі в часи Української Держави П. Скоропадського; брав участь в захопленні Києва Червоною Армією в 1919 р., голова Київського губревкому (1920-1921 рр.).
Ганев Димитр
1898-1964
Болгарський державний комуністичний діяч, секретар ЦК БКП (1952-1957), голова Президії Народного Зібрання НРБ (1958-1964).
Гаргаєв Микола Іванович
?-1964
Учасник встановлення радянської влади в Україні. Начальник штабу Червоної гвардії в Юзівці.
Гарнієр Олександр Миколайович
1896–1921
Революційний матрос Балтійського флоту, направлений більшовиками в Україну для встановлення радянської влади, брав участь у розправі над захисниками Крут у січні 1918 р., був командиром Першого революційного полку ім. Леніна, який брав активну участь у встановленні радянської влади на території України, Росії, Азербайджану. У 1921 р. організував Чернігівську ВЧК і очолював боротьбу з антирадянськими повстанцями.
Глібов-Авілов Микола Павлович
1887-1937
Брав участь у формуванні загонів Червоної гвардії (1917 р.), голова чернігівського губревкому (кінець 1919 – початок 1920 рр.); нарком праці України.
Гончаров Федір Васильович
1890-1934
Діяч комуністичної партії, член ЧК.
Гопнер Серафима Іллівна
1880-1966
Член Катеринославського комітету РСДРП(б) (1917), секретар ЦК КП(б)У (1918), у 1920–1925 рр. – член бюро і завідувачка агітпропом Катеринославського, Московського, Донецького, Харківського губкомів партії (1920-1925), редактор харківської газети "Всеукраїнський пролетар" (1927-1929), заступник редактора газети «Комуніст», у 1928–1938 рр. – на відповідальній роботі в Комінтерні, з 1945р. – старший науковий співробітник Інституту Марксизму-Ленінізму при ЦК КПРС.
Гординський Антон Йосипович
1884-1919
начальник загону Червоної гвардії в Білій Церкві, білоцерківський повітовий військовий комісар; боровся з селянськими загонами, які виступали проти політики воєнного комунізму.
Городовіков Ока Іванович
1879-1960
Більшовицький воєначальник. Учасник встановлення радянської влади в Україні.
Готвальд Климент
1896-1953
Генеральний секретар Комуністичної партії Чехословаччини в 1929-1953 рр.
Грачов Іван Павлович
1898-?
Учасник встановлення радянської влади в Україні. Комісар Червоної Азовської військової флотилії.
Гриневич Андрій Володимирович
1891-1937
Комісар загону Червоної гвардії на Чернігівщині, Чернігівський губернський воєнний комісар.
Гринько Григорій Федорович
1890-1938
Нарком просвіти УСРР (1920-1922), голова Держплану УСРР (1922-1923), голова виконкому Київської губради (1923-1925), заступник голови Держплану СРСР (1928-1929), нарком фінансів СРСР (1930-1937).
Гриценко Олексій Варфоломійович
1905-1983
Помічник оперуповноваженого Маріупольського міського відділу ГПУ (1932-1934 рр.) та УНКВД Донецької області (1934-1936 рр.). Начальник Амвросіївського райвідділу НКВД Сталінської області (1936-1939 рр.), Краматорского міського відділу НКВД Сталінської області (1939-1941 рр.).
Заступник начальника Управління НКВД-МВД УРСР по Волинській області (1945-1950 рр.), пізніше – начальник Управлінь МВД УРСР по Станіславській (1950-1953 рр.), Дрогобицькій (1953-1954 рр.) областях; начальник Управління КГБ УРСР по Дрогобицькій області (1954-1959 рр.).
Гришин Віктор Васильович
1914-1992
Радянський державний і партійний діяч, 1-й секретар Серпуховського міськкому партії, голова ВЦСПС (1956-1967), 1-й секретар Московського міськкому КПРС (1967-1985).
Грищук Леонід Степанович
1906-1960
1-й секретар Львівського обкому КП(б)У (листопад 1939 – червень 1941 рр.).
Гротеволь Отто
1894-1964
Німецький комуністичний діяч, голова уряду НДР (1949-1964).
Груленко Михайло Васильович
1904-1941
1-й секретар Станіславського обкому КП(б)У (листопад 1939 – червень 1941 рр.)
Грушевий Костянтин Степанович
1906-1982
Перший секретар Дніпродзержинського міського комітету КП(б)У Дніпропетровської області (1938–1939), 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У (1939–1941), у липні – жовтні 1941 р. – виконуючий обов’язки 1-го секретаря Дніпропетровського обкому КП(б)У, у 1940–1949 рр. – член Ревізійної комісії КП(б)У, у 1949–1952 рр. – член ЦК КП(б)У, у 1966–1982 рр. – кандидат у члени ЦК КПРС.
Губанов Михайло Костянтинович
1892-1959
Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Гудков Микола Петрович

Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Гурін Вітя
1914-1929
Учень Юзівської школи №1, який був вбитий на Великдень 1929 за антирелігійну пропаганду у міському клубі, ім`я широко використовувалося для пропаганди комунізму на Донбасі.
Давидов Олексій Йосипович
1907-1963
Голова виконкому Київської міської ради депутатів трудящих (1947-1963)
Дахно Ілля Іванович
1886-1967
Учасник втановлення радянської влади на Луганщині, червоногвардієць, комісар 1-го Луганського комуністичного полку.
Дацько Йосип
?-1919
Член Харківського більшовицького підпілля, учасник встановлення радянської влади в Україні.
Дегтяренко Петро Михайлович
1885-1938
Організатор більшовицьких загонів, учасник війни проти УНР, голова київськї губернської ЧК.
Демченко Микола Нестерович
1896-1937
Радянський партійний та державний діяч, нарком землеробства УСРР (1930-1932), перший секретар Київського (1932-1934) та Харківського обкому (1934-1936) член Політбюро ЦК КП(б)У (1931-1937).
Джапарідзе Прокіп Апрасіоновіч
1880-1918
Голова виконкому Бакинської ради (1918), один з "26 бакинських комісарів".
Дзержинський Фелікс Едмундович
1877-1926
Організатор і голова ВЧК.
Дибенко Павло Юхимович
1889-1938
Організатор більшовицьких загонів, член Ради Народних Комісарів РРФСР, учасник встановлення радянської влади в Україні.
Димитров Георгій
1882-1949
Генеральний секретар Комінтерну у 1935-1943 роках.
Діас Хосе
1896-1942
Генеральний секретар компартії Іспанії (1932-1942).
Доброхотов Михайло Петрович
1871-1919
Учасник встановлення радянської влади, керівник більшовицького підпілля в Харкові (1906-1913).
Довгалевський Валеріан Савелійович
1885-1934
Нарком пошт та телеграфів РСФРР (1921-1923), дипломатичний представник в Швеції (1924-1927), Японії (1927), Франції (1927-1934)
Довнар-Запольський Всеволод Митрофанович
1898-1919
Учасник січневого заколоту проти УНР в 1918 р., організатор і керівник загонів Червоної гвардії на Шулявці у 1917-1918 рр.
Долгушев Олексій Романович
1902-1973
В органах ГПУ з 1929 р. Начальник 5 відділення УГБ НКВД УРСР (1937-1938 рр.), 1 відділення УГБ НКВД УРСР (1938 р.), начальник УНКВД Київської області (1938-1939 рр.).
Долорес Ібаррурі
1895-1989
Діячка комуністичної партії Іспанії, діяч Комінтерну.
Доренський Савелій Семенович
1901-1967
Учасник встановлення радянської влади в Юзівці (Донецьку).
Драбкін Яків Давидович
1874-1933
Політпрацівник Червоної Армії, секретар Петрогадського військревкому (1917), керівник Політичного управління РВСР (1921-1922), голова Туркестанського бюро ЦК РКП(б) (1922), діяч Комінтерну.
Дубовий Іван Наумович
1896-1938
Радянський військовий діяч, військовий комісар, комендант, начальник зв'язку Центрального штабу Червоної гвардії Донбасу (1918-1919), учасник встановлення радянської влади в Україні.
Дубовий Наум Іпатійович
1875-1941
Член Центрального штабу Червоної гвардії Донбасу (1917-1918), на керівній та господарчої роботі в Донбасі (1920-і), голова Спілки войовничих безвірників України (1933-1938).
Дубровінський Яків Федорович
1882-1918
Учасний встановлення радянської влади в Сибіру.
Дундич Олеко
1897-1920
Діяч комуністичної партії, учасник війни проти УНР.
Дятлов Петро Юрійович
1883-1933
Учасний встановлення радянської влади в Україні.
Ейдеман (Ейдеманіс) Роберт Петрович
1895-1937
Радянський військовий діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, один з організаторів червоного терору. З жовтня 1920 р. командував військами внутрішньої служби Південного і Південно-Західного фронтів, з 1921 р. – командував військами внутрішньої служби України, командувач військами Харківського військового округу, помічник командувача Збройними Силами України і Криму (1921), член Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету.
Енгельс Фрідріх
1820-1895
Основоположник ідеології марксизму. Разом з Карлом Марксом склав «Маніфест Комуністичної Партії». Його особа використовувалася для пропаганди комуністичного тоталітарного режиму.
Єгоров Олександр Ілліч
1883-1939
Радянський військовий діяч, Маршал Радянського Союзу, голова Центропленбежу (1918), 1-й заступник наркома оборони СРСР (1937-1938).
Єлізаров Марк Тимофійович
1863-1919
Радянський державний діяч, член ВКП(б), нарком шляхів сполучення (1917-1918), чоловік Анни Ульянової – сестри В. Леніна.
Єлізарова-Ульянова Ганна Іллівна
1864-1935
Радянський державний і партійний діяч, член бюро ЦК РСДРП (1917), секретар газети "Правда", "Ткач", одна з організаторів Істпарта та Інститутту В.І.Леніна.
Єлін Георгій Васильович
1887-1941
Учасник встановлення радянської влади, член військової організації Петроградського комітету більшовиків (1917 р.)
Ємельянов Микола Олександрович
1871-1958
Діяч комуністичної партії, учасник Жовтневого перевороту.
Ємельянов-Сурик Олександр Васильович
1892-1938
Учасник встановлення радянської влади, один з організаторів Червоної гвардії в Харкові, Київський губернський військовий комісар (1919 р.).
Єрахін Іван
? -1921
Учасник встановлення радянської влади в Україні. Військовий комісар Селидівської волості у 1921 р.
Єременко Андрій Іванович
1892-1970
Учасник встановлення радянської влади на Луганщині, боєць 1-ї Кінної армії С.Будьоного. Маршал Радянського Союзу. З 1946 р. депутат Верховної Ради СРСР. Кандидат в члени ЦК КПРС (1956).
Єрмаков Іларіон
?-1921
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі, боєць Юзівського робітничого загону.
Єрмощенко Веніамін Йосипович
1889-1937
Діяч комуністичної партії, учасник Жовтневого перевороту та придушення українського руху опору 1920-х рр.
Єфремов Олександр Іларіонович
1904-1951
Голова виконкому Мособлради (1938), голова Московської міськради (1938-1939), нарком важкого машинобудування СРСР (1940-1949), заступник голова Радміну СРСР (1949-1951).
Жабрєв Іван Андрійович
1898-1939
Від 1919 р. незмінно працював в органах ЧК-ГПУ-НКВД на території Росії та Білорусі, майор держбезпеки з 1936 р. У лютому-листопаді 1938 р. – начальник УНКВД Кам’янець-Подільської області. В червні 1938 р. обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання.
Жданов Андрій Олександрович
1896-1948
член Політбюро ЦК ВКП(б). Організатор чорвоного терору; особисто візував 176 розстрільних списків.
Желєзняков Анатолій Григорович ("матрос Желєзняк")
1895-1919
Учасник Жовтневого перевороту, командир Першої радянської кінної батареї, командир бригади бронепоїздів. Учасник встановлення радянської влади в Україні.
Жлоба Дмитро Петрович
1887-1938
Учасник встановлення радянської влади. Один з командирів Північнокавказької радянської республіки (1918), керівник Помголодом та Послідголодом (1923-1925), голова "Плавбуду" (1929-1937).
Жуков Георгій Костянтинович
1896-1874
Радянський воєначальник, маршал; Міністр оборони СРСР (1955-1957), член президії ЦК КПРС (1957), відзначився чисельними наказами про розстріли червоноармійців та мародерством на окупованих територіях Німеччини. Учасник придушення Угорської революції 1956.
Жуковський Йосип Гаврилович
1890-1930
Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Завєнягін Авраам Павлович
1901-1956
Заступник наркома внутрішніх справ СРСР (1941-1950 рр.). З 1955 р. заступник голови Ради Міністрів СРСР і міністр середнього машинобудування. Один з творців системи ГУЛАГ.
Заворуєв Андрій Омелянович
1887-1941
Учасник встановлення радянської влади, член підпільної організації РСДРП(б) у заводі "Російський Провіданс".
Загорський Володимир Михайлович
1883-1919
Організатор червоного террору в Росії. Входив до Політичної Комісії по керівництву Центральним Штабом каральних загонів особливого призначення Москви, створених для проведення червоного терору
Задіонченко Семен Борисович
1898-1972
У 1938-1941 рр. – 1-й секретар Дніпропетровського обкому КП(б)У, кандидат в члени Політбюро ЦК КП(б)У (1938-1949 рр.). Організатор політичних репрсій в 1930-х - 1940-х рр.
Зайцев Федір Іванович
1897-1960
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі. Секретар Юзовської міської ради робочих та солдатських депутатів (1920-1923), секретар Луганського окружкому партії (1929-1930), 1-й секретар Дніпропетровського міськкому партії (1930-1932), секретар ЦК КП(б) України (1932-1933).
Зайчук Володимир Гнатович
1921-1996
Слідчий прокуратури м. Володимира-Волинського (1940-1941 рр.), голова Рівненського обласного суду (1950-1953 рр.), перший заступник міністра юстиції УРСР (1953-1962 рр.), голова Верховного суду УРСР (1963-1970 рр.), міністр юстиції УРСР (1970-1990 рр.).
Замарайкін Лев Федотович
1886-1959
Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Запотоцький Антонін
1884-1957
Комуністичний діяч Чехословаччини, генеральний секретар ЦК КПЧ (1922-1925), голова уряду (1948-1953), президент Чехословаччини (1953-1957).
Засядько Олександр Федорович
1910-1963
Міністр вугільної промисловості СРСР (1947-1955), член ЦК КПРС (1952-1956), заступник голови Ради міністрів СРСР (1958-1962).
Затонський Володимир Петрович
1888-1938
Один із керівників збройного повстання в Києві після Жовтневого перевороту 1917 р. Народний комісар освіти УСРР (1919-1920 рр.).
Захаренко Іван Юхимович
1880-1960
Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Зачепа Іван Іванович
1900-1976
Незмінно працював в органах ЧК-ГПУ-НКВД у 1920-1948 рр. Начальник 3-го відділу УГБ УНКВД Чернігівської області (1936-1937 рр.), Ворошиловського міського відділу НКВД Ворошиловградської області (1937-1939 рр.), Управління НКВД УРСР по Дрогобицькій області (1939-1941 рр.). Генерал-майор держбезпеки з 1945 р.
Згурська Катерина Іванівна
1915-2000
Заступник голови Верховного суду УРСР (1952-1954 рр.), заступник міністра (1954-1957 рр.), міністр юстиції УРСР (1957-1963 рр.), перший заступник прокурора УРСР (1963-1966 рр.).
Зеленський Тимофій Петрович
1884-1937
Діяч комуністичної партї, учасник встановлення радянської влади у Харкові, секретар Петінського райкому партії, другий секретар Харівського міськкому партії.
Землячка Розалія Самійлівна
1876-1947
Учасник встановлення радянської влади, секретар Кримського обкому ВКП(б), активний організатор червоного терору в Криму, обіймала високі партійні і державні посади.
Зінуков Іван

Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Зубарєв Микола Прокопович
1904-1980
З 1928 р. проходив службу у прикордонних військах ГПУ-НКВД СРСР. Начальник Управління військ НКВД по охороні тилу 1-го Українського фронту (1944-1945 рр.), у 1947-1950 рр. – заступник начальника, а в 1950-1953 рр. – начальник Управління прикордонних військ МГБ Закарпатського округу.
Зубков Володимир
1893-1921
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі, боєць Юзівського робітничого загону.
Іванов Андрій Васильович
1888-1927
Учасник встановлення радянської влади в Україні. Один із організаторів збройного повстання проти УНР у 1918 р. Голова Київського губвиконкому (1919 р.), пізніше – Київського губревкому (1919-1920 рр.), Харківського, Одеського губвиконкомів, член президії і секретар ВУЦВК.
Іванов Василь Тимофійович
1894-1938
Обіймав керівні посади в ВУЧК-ГПУ УСРР (1922-1925 рр.), очолював Харківський, Київській, Донецький регіональні підрозділи ГПУ-НКВД (1925-1937 рр.). Заступник наркому внутрішніх справ УРСР (1937 р.), в.о. наркому внутрішніх справ УРСР (1937 р.). Комісар держбезпеки 3-го рангу.
Іванов Іван Іванович
?-1921
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі, боєць Юзівського робітничого загону.
Івашутін Петро Іванович
1909-2002
В органах НКВД з 1939 р. Заступник начальника Особливого відділу НКВД Чорноморської групи військ (1942 р.), начальник Управління контррозвідки СМЕРШ Південно-Західного (1943 р.) і 3-го Українського (1943-1945 рр.) фронтів. Міністр держбезпеки УРСР (1952-1953 рр.), заступник начальника міністра внутрішніх справ УРСР (березень-червень 1953 р.).
Каганович Лазар Мойсейович
1893-1991
Генеральний секретар ЦК КП(б)У, організатор Голодомору та інших комуністичних злочинів.
Калінін Михайло Іванович
1875-1946
Голова ЦВК СРСР та Президії Верховної Ради СРСР.
Кам’янський Абрам Захарович
1885-1938
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі. Діяч Донецько-Криворізької республіки, народний комісар у справах державного контролю (1918 р.), голова Луганського парткомітету. Член партії більшовиків із 1917 р.
Каменєв Сергій Сергійович
1881-1936
Учасник встановлення радянської влади, командарм 1-го рангу.
Каменські, брати

Перші комсомольці Катеринославщини.
Карнаухов М.І.

Учасник встановлення радянської влади на Донбасі, командир загону червоних партизанів у Краматорську.
Карпов Лев Якович
1879-1921
Учасник встановлення радянської влади, член Президії ВРНГ РСФРР (1918).
Карпуша Омелян Мартинович
1881-1937
Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Картвелішвілі Лаврентій Йосипович ("Лаврентьєв")
1890-1938
Учасник встановлення радянської влади в Україні.
Кашен Марсель
1869-1958
Французький комуністичний діяч, член президії виконкому Комінтерну.
Каширін Микола Дмитрович
1888-1938
Командарм, голова Оренбурзько-Тургайського губвиконкому (1920).
Квірінг Еммануїл Іванович
1888-1937
Секретар Донецького губкому КП(б)У (1921-1923 рр.), перший секретар ЦК КП(б)У (1923-1925 рр.).
Квятек Казимир Францевич (Вітковський Ян Карлович)
1888-1938
Член ВУЦВК, брав участь у створенні Богунського полку, активний учасник боротьби проти української влади.
Кедров Михайло Сергійович
1878-1941
Чекіст: начальник військового відділу ВЧК (1918-1919), засновник перших концтаборів, ліквідував Соловецький монастир (1920), член Призидії Держплану СРСР 1931-1934).
Кисельов Аркадій Леонтійович
1880-1938
Один з організаторів Червоної гвардії у Донбасі, пізніше воював у лавах Червоної армії. Народний комісар юстиції га генеральний прокурор УСРР (1935-1936 рр.), член президії ВУЦВК.
Кізіров Дмитро Авраамович
?-1921
Учасник встановлення радянської влади, член продзагону з заводів "Нікополь" та "Російський Провіданс".
Кіквідзе Василь Ісидорович ("Васо")
1895-1919
Командував Рівненським червоногвардійським загоном у боях проти Центральної Ради (грудень 1917 – квітень 1918 рр.). Навесні 1918 р., командував 4-ю Червоною армією в Україні.
Кін Павло Андрійович
1882-1943
Голова Харківського РВК (1917 р.), організатор загонів Червоної гвардії. Комендант Харкова у 1918-1919 рр., голова Одеського губ ревкому (1920-1921 рр.), народний комісар внутрішніх справ УСРР (1921 р.).
Кінгісепп Віктор Едуардович
1888-1922
Організатор компартії Естонії, член ЧК, ревтрибуналу, ВЦВК.
Кіров Сергій Миронович
1886-1934
Член ЦК РКП(б) з 1923 р. Організатор масових репресій.
Клапцов Дмитро Іванович
1895-1938
Один з організаторів і керівників Комсомолу на Харківщині, учасник встановлення радянської влади в Україні.
Клименко Василь Костянтинович
1906-1984
Перший секретар Ворошиловградського обкому партії (1951-1961), секретар Сталінського (1941), Башкирського (1941-1943) обкомів, Сталінського (1944-1951) міськкому партії, голова Української республіканської Ради профспілок (1961-1971).
Клочко Володимир Юрійович
1889-1918
Організатор Червоної гвардії на Катеринославщині.
Кобозєв Петро Олексійович
1878-1941
Радянський державний та партійний діяч, комісар.
Кобулов Амаяк Захарович
1906-1955
Виконувач обов'язків наркома внутрішніх справ Абхазької АСРР. З грудня 1938 р. – перший заступник наркома внутрішніх справ УРСР, в 1938-1939 рр. – в.о. наркома внутрішніх справ УРСР. Після війни працював у центральному апараті НКВД-МВД СРСР.
Коваль Андрій Андрійович
?-1921
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі, боєць Юзівського робітничого загону.
Ковальчуки, брати (Георгій і Тимофій)

Учасники встановлення радянської влади.



Ковтюх Єпіфан Іович
1890-1938
Радянський військовий діяч, учасник встановлення радянської влади, комкор (1920), учасник придушення Кронштадтського заколоту (1921), член ВЦВК.
Кожевніков Інокентій Серафимович
1879-1931
Один з організаторів і командирів Червоної гвардії в Харкові.
Кожевніков Сергій Федорович
1904-1961
В органах ГПУ з 1924 р. У 1929-1930 рр. – уповноважений Ніжинського окружного відділу ГПУ. Заступник начальника (1939-1941 рр.), начальник УНКВД по Вінницькій і Сумській областях (1941 р.). Помічник начальника 3-го Головного управління МГБ СРСР (1946-1947 рр.), начальник 9-го управління МГБ СРСР (1950-1951 рр.), управління МГБ УРСР по Дрогобицькій (1951-1952 рр.) і Запорізькій (1952-1953 рр.) областях.
Козачек Сергій Борисович
1897-1971
Боєць чернігівського загону Червоної гвардії, 1-го Богунського полку; помічник воєнкома чернігівського повітового військкомату (1919 р.).
Козлов Василь Іванович
1903-1967
Радянський партійний та державний діяч, голова Президії Верховної Ради Білоруської РСР (1948-1967).
Козлов Іван Андрійович
1888-1957
Радянський партійний діяч, член більшовицького підпілля у Харкові та Севастополі (1917-1919), учасник встановлення радянської влади в Україні.
Коларов Васил Петров
1877-1950
Болгарський комуністичний діяч. У 1922-1924 рр. генеральний секретар Комінтерну. У 1946 р. один із організаторів комуністичного перевороту в Болгарії.
Коллонтай Олександра Михайлівна
1872-1952
Учасник встановлення радянської влади в Україні; начальник політвідділу Задніпровської червоної дивізії; нарком пропаганди і агітації Кримської РСР; член комісії ЦК КПУ з агітації і пропаганди серед жінок-робітниць; нарком пропаганди та агітації УРСР.
Кон Фелікс Якович
1864-1941
Учасник встановлення радянської влади в Україні, член Політбюро ЦК КП(б)У (1921).
Кондрашкін Андрій
1901-1923
Учасник встановлення радянської влади, один з перших комсомольських ватажків у м. Маріуполі.
Кондрашов Іван
?-1921
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі, боєць Юзівського робітничого загону.
Копилов Микола Васильович
1889-1940
Член Катеринославського міського комітету РСДРП(б), організатор Червоної гвардії (1917-1918).
Корганов Григорій Миколайович
1886-1918
Один з "26 бакинських комісарів".
Коржиков Тит Михайлович
1896-1937
Секретар Чернігівського губкому партії (1919 р.), голова Чернігівського губвиконкому (1919 р.), голова губревкому (1920 р.); інструктор оргвідділу ЦК КП(б)У. Організатор червоного терору.
Корк Август Іванович
1887-1937
Радянський військовий діяч, командарм, учасник встановлення радянської влади в Росії, Україні, Середній Азії.
Корнійчук Олександр Євдокимович
1905-1972
У 1943–1944 рр. заступник наркома іноземних справ СРСР, член Президії ЦК Компартії України, у 1947-1953 та 1959-1972 рр. Голова Верховної Ради УРСР, у 1938–1941 та у 1946–1953 рр. Голова Спілки письменників УРСР
Коротков Федір Іванович
1905-1983
Перший секретар Корюківського райкому КП(б)У (1937–1941).
Коротченко Дем’ян Сергійович
1894-1969
Голова РНК УРСР (1938-1939), секретар ЦК КП(б)У (1939-1947), голова Ради Міністрів УРСР (1947-1954), з 1954 р. – голова Президії Верховної Ради УРСР та заступник Голови Президії Верховної Ради СРСР.
Корчагін Павло

Літературний герой роману М.Островського "Як гартувалася сталь", який пропагував боротьбу за встановлення радянської влади в Україні.
Коршунов Костянтин Миколайович
1887-1937
Член комуністичної партії. Керівник загонів матросів Балтійського флоту під час Жовтневого перевороту.
Косарєв Олександр Васильович
1903-1939
Діяч ВЛКСМ (1927-1938), член ЦК ВКП(б) (1934-1938).
Косіор Станіслав Вікентійович
1889-1939
Генеральний секретар ЦК КП(б)У, організатор Голодомору та інших комуністичних злочинів.
Космінський Іван Степанович

Учасник встановлення радянської влади на Донбасі.
Котельмах М.В.
?-1919
Учасник встановлення радянської влади в Україні, член РСДРП(б), організатор червоногвардійських загонів, комісар залізничної станції Вознесенськ.
Котлов Іван Федорович
1873-1920
Учасник встановлення радянської влади в Харкові, керівник Харківської підпільної організації КП(б)У (1918-1919).
Котовський Григорій Іванович
1881-1925
Радянський військовий та політичний діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, командувач Тираспольського загону збройних сил Одеської Радянської Республіки (1918), член Всеросійського ЦВК, член Реввійськради СРСР.
Коцюбинський Юрій Михайлович
1896-1937
Головнокомандувач радянськими військами під час війни з УНР у 1918 р. Член ЦК КП(б)У.
Кочубей Іван Антонович
1893-1919

 Отправлено: 18.10.15 12:08. Заголовок: Учасник встановлення..

Учасник встановлення радянської влади.
Кравченко Микола Васильович
1886-1918
Учасник Січневого заколоту проти УНР 1918 р.
Красиков Петро Ананійович
1870-1939
Заступник народного комісара юстиції РСФРР (1918); з 1924 р. прокурор Верховного Суду СРСР.
Красін Леонід Борисович
1870-1926
Голова надзвичайної комісії з постачання Червоної армії (1918), член Президії ВРНГ, нарком торгівлі і промисловості РСФРР (1918-1920), нарком шляхів сполучення РСФРР (1919-1920), нарком зовнішньої торгівлі РСФРР та СРСР (1920-1925).
Крейсберг Ісак Миронович
1898-1919
Учасник січневого заколоту проти УНР у 1918 р., учасник втановлення радянської влади в Укоаїні. Член ЦК КП(б)У в 1918 р. Один із керівників повстання проти Директорії УНР у Катеринославі в грудні 1918 р.
Кречетов Геннадій Валентинович

Заступник голови Маріупольського міськвиконкому (1941).
Кривомазов Михайло (Микола?) Іванович
1896-1918
Учасник встановлення радянської влади, начальник бойової дружини Основянсько-Холодногірського району Харкова.
Кривошликов Михайло Васильович
1894-1918
Член уряду Донської радянської республіки (1918).
Крижановський Гліб Максиміліанович
1872-1959
Голова Головенерго ВРНГ РСФРР (1919-1920), голова Держплану РСФРР (1921-1923, 1925-1930), член ЦК партії (1924-1939).
Криленко Микола Васильович
1885-1938
Радянський державний та партійний діяч, главковерх.
Крилов М.М.

Діяч комуністичної партії.
Кропив’янський Микола Григорович
1889-1948
У 1918 р. командир 1-ої української (радянської) повстанської дивізії, начальник штабу з формування частин Першої української радянської армії Збройних сил УСРР, у 1919 р. військовий комісар та комендант Ніжина, у 1921 р. начальник військ Всеукраїнської надзвичайної комісії України та Криму, у 1930-х інспектор НКВД об'єктів, на яких задіяна праця в'язнів, начальник дільниці Углицького району «Волгобуду», будівництва каналу Москва—Волга, що зводився в’язнями «Волголагу»
Кротенко С.

Голова Семенівського сільревкому у 1919 році. На честь нього село Семенівка Полтавської області перейменоване на Кротенки.
Крошка Никифор Семенович
?-1919
Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Крупська Надія Костянтинівна
1869-1939
Дружина В.Леніна. Голова Головполітосвіти у 1920–1929 рр. Ініціатор масових репресій.
Ксенофонтов Іван Ксенофонтович
1884-1926
Член комуністичної партії, учасник втановлення радянської влади в Росії. Заступник голови ВЧК-ГПУ у 1919-1921 рр.
Кубасов Федір Васильович
1901-1919
Учасник встановлення радянської влади в Харкові, секретар Холодногірського райкому комсомолу.
Кудрявцев

Землевпорядник, який займався розподілом землі на Миколаївщині після Жовтневого перевороту. На честь нього названо с.Кудрявцівка (до 1920 р. - Колосівка) Миколаївської області.
Кузнєцов Микола Іванович
1911-1944
У 1930-1938 роках агент ОГПУ і НКВД в Свердловській області Росії, учасник колективізації та придушення опору радянській владі. Під час Другої світової війни - радянський розвідник і партизан, виконавець низки операції з ліквідації вищих посадових осіб окупаційного режиму. Здійснював провокації проти українського визвольного руху, в результаті яких нацистські окупанти страчували заручників.
Куйбишев Валеріан Володимирович
1888-1935
Радянський державний діяч, член Політбюро ЦК ВКП(б) (1930–1935), член Оргбюро ЦК ВКП (б) (1922–1923, 1934–1935), секретар ЦК ВКП (б) (1922–1923), член ЦК ВКП (б) (1923–1927).
Кулик Григорій Іванович
1890-1950
Війьковий і політичний діяч СРСР, маршал Радянського Союзу. Учасник встановлення радянської влади в Росії, губернський комісар, начальник гарнізону Харкова. З 1939 р. заступник народного комісара оборони СРСР.
Кулик Іван Юліанович (Ізраїль Юделевич)
1897-1937
Член київського ревкому у грудні 1917 р., входив до складу уряду радянської УНР, де очолив Народний секретаріат закордонних справ. Улітку 1918 р. разом із В. Примаковим створював бойові частини "Червоного козацтва".
Кун Бела
1886-1938
Голова Кримського Ревкому. Організатор червоного терору в Криму.
Курач Микола Андрійович
1892-?
Учасник встановлення радянської влади в Україні. У 1919 р. – організатор Чернігівського комуністичного загону. Військовий комісар однієї з частин Червоної армії.
Курінний Іван Петрович
1880-1920
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі, голова ревкому села Олександрівка.
Курочкін Петро Андрійович
1894-1919
Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Куусінен Отто Вільгельмович
1881-1964
Радянський політичний діяч, учасник встановлення радянської влади у Фінляндії (1918, 1940), Діяч Комінтерну. Голова Президії Верховної Ради Карело-Фінської Соціалістичної Радянської Республіки (1940-1956)
Кучук Георгій
?-1921
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі, боєць Юзівського робітничого загону.
Лабутенко Сергій Костянтинович
?-1919
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі, голова Першої ради робітничих депутатів Риківських рудників.
Лагода І.М.

Учасник встановлення радянської влади на Луганщині. Голова Лисичанської ради робітничих депутатів у 1919 р. (Луганська обл.).
Лагутенко Іван Петрович
1885-1921
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі, член більшовицького підпілля в Юзівці.
Лазо Сергій Георгійович
1894-1920
Учасник встановлення радянської влади в Сибіру і на Далекому Сході. Член Дальбюро ЦК РКП(б).
Лалаянц Ісак Христофорович
1870-1933
Учасник Жовтневого перевороту 1917 р., співробітник Головполітпросу Наркомату освіти РСФРР.
Лапчинський Юрій Федорович
1887-1938
Уповноважений Тимчасового робітничо-селянського уряду України на Чернігівщині (грудень 1918 р.), голова Чернігівського губревкому (1919 р.); секретар ВУЦВК (1920-1922 рр.).
Ларін Юрій (Лур'є Михайло Олександрович)
1882-1932
Член Президії Вищої ради народного господарства РСФРР, член президії Держплану.
Ластовський Олександр Костянтинович
1890-1920
Учасник встановлення радянської влади в Україні. У період Гетьманату Павла Скоропадського – член підпільного Київського обкому комуністичної партії.
Лацис Віліс Тенісович
1904-1966
Діяч комуністичної партії. Організатор політичних репресій в Латвії.
Лацис Мартин Іванович
1888-1938
Член Петроградського воєнно-революційного комітету, начальний відділу ВЧК із боротьби з контрреволюцією, виконуючий обов'язки голови ВЧК. У 1919-1921 рр. голова Всеукраїнської ВЧК, керівник Київської ЧК.
Лацис Ян Янович
1897-1937
Комкор, один із командирів частин "латиських стрільців", учасник встановлення радянської влади в Україні.
Лащенко Михайло Лукич
1891-1920
Учасник встановлення радянської влади в Україні. У 1918–1919 рр. один з організаторів червоноармійських і партизанських загонів на Ніжинщині, перший військовий комісар Ніжинського округу; головний комісар КП(б)У Ніжинського повіту.
Лебедєв Микола Миколайович
1887-1919
Активний учасник боротьби проти української влади у Києві в 1917-1918 pp.
Лебедєв Павло Павлович
1872-1933
Радянський військовий діяч, начальник штабу Червоної армії (1919-1924), член Реввійськради СРСР (1923-1924), учасник встановлення радянської влади в Росії та Україні.
Лебідь Дмитро Захарович
1893-1937
Член Катеринославської революційної ради (1917), губернський комісар міліції, у 1920–1924 рр. – другий секретар ЦК КП(б)У, у 1924–1925 рр. – голова Центральної контрольної комісії КП(б)У та народний комісар робітничо-селянської інспекції УСРР, у 1925–1930 рр. – заступник народного комісара робітничо-селянської інспекції СРСР, у 1930–1937 рр. – заступник голови Ради народних комісарів РСФРР. Член ЦК ВКП(б).
Ленін Володимир Ілліч (Ульянов, Ілліч)
1870-1924
Голова Ради Народних Комісарів СРСР з 1923 р.
Лепешинський Пантелеймон Миколайович
1868-1944
Учасник встановлення радянської влади в Росії, комуністичний партійний діяч.
Лепсе Іван Іванович
1889-1929
Радянський партійний та державний діяч, член ВЦВК та ЦВК СРСР. Брав участь у придушенні повстання в Кронштадті.
Лернер Олександр Якович

Учасник встановлення радянської влади на Донбасі.
Лисенко Трохим Денисович
1898-1976
Радянський агроном, академік ВАСГНІЛ (1935), академік АН СРСР (1939), президент ВАСГНІЛ (1938–1956, 1961–1962), депутат Верховної Ради СРСР (1937–1966). Один з ініціаторів цькування науки генетики, боротьби з «вейсманізмом-морганізмом-менделізмом», т. зв. «лисенківщини». Результатом цієї кампанії стали репресії проти науковців, розгром школи радянської генетики, офіційна державна підтримка псевдонаукових концепцій «лисенківців».
Литвинов Максим Максимович
1876-1951
Радянський державний та партійний діяч, дипломат, нарком закордонних справ СРСР (1930-1939), представник РСФРР в Великій Британії (1917-1918), в США (1918), Естонії (1920-1921), у Лізі Націй (1934-1938).
Лихачов Іван Олексійович
1896-1956
Нарком машинобудування СРСР.
Личов Іван Акімович
1881-1972
Радянський партійний та державний діяч, голова Самарської губради споживчих товариств (1921-1922), секретар Самарського губкому партії (1923-1925), голова ЦКК та нарком РКІ Білоруської СРР (1932-1935), член ВЦВК, ЦВК СРСР.
Лібкнехт Карл
1871-1919
Діяч Комуністичної партії Німеччини, організатор комуністичного заколоту в Німеччині у 1919 р.
Лівшиць Яків Абрамович
1896-1937
Голова Чернігівської губернської ЧК у 1920 р., Київської губернської ЧК у 1922 р.; заступник голови ГПУ УСРР у 1923 р.; член ВУЦВК.
Логаш Василь

Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Ломов (Оппоков) Георгій Іпполітович
1888-1938
Радянський державний та партійний діяч; член ЦК партії (1917-1919, 1927-1934), заступник голови Держплану (1931-1933).
Лотіков Іван Васильович
1890-1940
Червоногвардієць. Учасник встановлення радянської влади на Донбасі. Секретар Тамбовського і Курського губкомів РКП(б). Перебував на високих партіїйних посадах у Росії, Казахстані, Узбекистані.
Лукашевич Микола Йосипович
1888-1918
Учасник Січневого заколоту проти УНР у 1918 р.
Лукашенко Тимофій Митрофанович
1890-1919
Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Лукомський Петро Ілліч
1892-1935
Учасник встановлення радянської влади в Україні. Командир загону Червоної гвардії.
Луначарський Анатолій Васильович
1875-1933
Діяч комуністичної партії. Народний комісар освіти СРСР.
Лунін Микола Олександрович
1915-1968
Машиніст паротягу депо Новосибірськ, ініціатор соціалістичного змагання за нові методи експлуатації паротягів (1940), використаного комуністичною пропагандою як інструмент для організації "лунінського руху" швидкісного ремонту паротягів, аналогічного стаханівському руху.
Луценко С.К.

Учасник встановлення радянської влади. У 1926-1928 роках заступник народного комісара земельних справ УСРР. На честь нього село Жабки перейменували на Луценки (Полтавська область, Лохвицький район).
Любович Артемій Моїсеєвич
1880-1938
Учасник встановлення радянської влади, голова Кронштадтського комітету (1918), т.в.о. наркому пошт та телеграфів (1920-1921).
Любченко Панас Петрович
1897-1937
Голова РНК УРСР у 1934-1937 рр.
Людников Іван Ілліч
1902-1976
Червонофлотець Маріупольської військово-морської бази Азовської флотилії (1918-1920), член Ревізійної комісії КП(б)У (1949-1952).
Люксембург Роза
1871-1919
Діяч комуністичної партії Німеччини
Лядов (Мандельштам) Мартин Миколайович
1872-1947
Учасник встановлення радянської влади на Закавказзі, голова виконкому Бакинської ради (1917).

 Отправлено: 18.10.15 12:08. Заголовок: Майоров Михайло Мусі..

Майоров Михайло Мусійович
1890-1938
Діяч комуністичної партії. Член Центрального виконавчого комітету РСФРР. Народний комісар постачання УСРР.
Максимов

Офіцер НКВД, вбитий вояками УПА поблизу с. Любухова (нині - с.Максимівка, Львівська область).
Малигін Іван Васильович
1887-1918
Один з "26 бакинських комісарів".
Малишев В`ячеслав Олександрович
1902-1957
Радянський державний діяч, нарком важкого машинобудування (1939-1940) танкової та середньої промислолвості (1940-1952), член ЦК ВКП(б) (1939-1957).
Манагаров Іван Мефодійович
1898-1981
Радянський військовий діяч, генерал-полковник, Герой Радянського Союзу (1945 р.). Учасник встановлення радянської влади на донбасі, боєць Червоної гвардії в Єнакієвому.
Манкевич Олександр

Діяч комуністичної партії.
Мануїльський Дмитро Захарович
1883-1959
Перший секретар ЦК КП(б)У в 1921-1923 рр., секретар Виконавчого комітету Комінтерну в 1928-1943 рр., заступник голови Ради Міністрів УРСР в 1946-1953 рр.
Маркін Микола Григорович
1893-1918
Матрос Балтійського флоту, учасник Жовтневого перевороту 1917 р.
Маркс Карл
1818-1883
Основоположник ідеології марксизму. Разом з Фрідріхом Енгельсом склав «Маніфест Комуністичної Партії». Його особа використовувалася для пропаганди комуністичного тоталітарного режиму.
Мате Залка
1896-1937
Учасник встановлення радянської влади в Україні. У 1921-1923 рр. у складі військ ВЧК брав участь в придушенні селянських повстань Нестора Махна.
Махарадзе Пилип Єсеєвич
1868-1941
Голова Раднаркому Грузинської СРР (1929-1931), Президії Верховної Ради Грузинської РСР (1938-1941).
Медведєв Дмитро Миколайович
1898-1954
Один з керівників органів ЧК в УРСР, активний організатор політичних репресій. Учасник ліквідації численних повстанських загонів. У першій половині 1930-х рр. брав активну участь в Україні у фабрикації розстрільних справ на десятки і сотні «змовників». В роки війни партизанський загін Медведєва знищив багатьох учасників визвольного руху в Україні.
Межлаук Валерій Іванович
1893-1938
Один з організаторів Червоної гвардії в Харкові; нарком фінансів Донецько-Криворізької республіки (1918 р.).
Меламед Яків Давидович
1887-1919
Учасник встановлення радянської влади в Маріуполі.
Менжинський В’ячеслав Рудольфович
1874-1934
Радянський державний і партійний діяч, учасник Жовтневого перевороту, нарком Робітничо-селянської інспекції (1919), один із засновників ЧК, голова ОГПУ (1926-1934)
Меренков Іван Ігнатович
1875-1946
Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Меркулов Федір Олександрович
1900-1956
Учасник встановлення радянської влади в Україні, секретар Бахмутського повітового комітету партії (1923-1924), Маріупольського райкому профспілки металістів (1924-1926), нарком чорної металургії (1939-1940), член ЦК ВКП(б) (1939-1941).
Мехліс Лев Захарович
1889-1953
Заступник голови РНК СРСР в 1940-1944 рр., генерал-полковник, активний організатор політичних репресій в СРСР у 1920–1930-их рр.
Мильчаков Олександр Іванович
1903-1973
Генеральний секретар ЦК ЛКСМ України, ЦК ВЛКСМ, діяч Комінтерну.
Минайленко Іван Захарович
1902-1919
Революціонер-більшовик, учасник встановлення радянської влади у Харкові, організатор Івано-Холодногірського райкому Комсомолу (1918-1919).
Мироненко Карпо Григорович
1886-1963
Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Мироненко Федір
?-1921
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі, боєць Юзівського робітничого загону.
Миронов Микола Романович
1913-1964
Перший секретар Жовтневого району (1947-1949), секретар Кіровоградського обкому КП(б)У (1951), заступник начальника 3-го управління КГБ СРСР (1951-1956), начальник УКГБ по Ленінградській області (1956–1959); з травня 1959 р. – завідувач відділом адміністративних органів ЦК КПРС.
Мікоян Анастас Іванович
1895-1978
Радянський державний і партійний діяч, перший затупник голови Ради Міністрів СРСР (1955-1964), голова Президії ВР СРСР (1964-1965).
Міллери, брати (Микола, Макарій, Опанас)

Учасники встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Модестов Сергій Васильович
1882-1919
Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Мозговий Іван Олексійович
1927-2005
Радянський державний та партійний діяч, секретар ЦК ЛКСМУ (1955-1962), 1-й секретар Рівненського (1966-1972), Херсонського (1972-1980) обкомів компартії, перший заступник голови Ради міністрів УРСР (1980).
Мойсеєнко Петро Анісімович
1852-1923
Учасник встановлення радянської влади, співробітник Істпарту в Харкові.
Мокієвська-Зубок Людмила Наумівна
1896-1919
Учасниця встановлення радянської влади, уповноважена Петроградської ВРК з продовольчих справ у Катеринославській губернії, у 1918–1919 рр. – комісар бронепотягу "3-й Брянський".
Молотов В’ячеслав Михайлович
1890-1986
Голова РНК СРСР у 1930-1941 рр., один з організаторів Голодомору 1932-1933 рр., співорганізатор воєнного злочину «Катинський розстріл». Брав участь у створенні сталінського ГУЛАГу (1934 р.). Візував після Сталіна розстрільні списки. 23 серпня 1939 р. підписав «Пакт Молотова-Ріббентропа».
Морозов Павло Тимофійович
1918-1932
Організатор піонерського загону в селі Герасимівка Уральської області Росії. Був вбитий селянами за донощиство. Особа, яку комуністична пропаганда підносила як символ вірності піонера і принциповості молодого борця з куркулями.
Муранов Матвій Костянтинович
1873-1959
Радянський партіний та державний діяч. У 1917 р. заступник наркома внутрішніх справ РСФРР. З 1923 по 1934 рр. член Верховного суду СРСР.
Муринсон М.С.

Учасник встановлення радянської влади у Чернігові в 1917 р.
Наріманов Наріман Кербалаi Наджааф огли
1870-1925
Радянський державний та партійний діяч, Голова Презиції ЦВК СРСР від ЗРФСР; Голова Ради Народних Комісарів Азербайджанської РСР; Народний комісар закордонних справ Азербайджанської РСР, брав участь у встановленні радянської влади у Закавказзі.
Нетте Теодор Іванович
1896-1926
Учасник встановлення радянської влади, дипломатичний кур'єр наркома закордонних справ СРСР, політкомісар 2-го батальйону 1-го Латиського стрілецького полку (1918), член Єлгавського революційного трибуналу (1919).
Нехаєнко Григорій Петрович
?-1919
Учасниквстановлення радянскої влади у Харкові, командир червоноармійського загону ХПЗ.
Новотко Марцелій
?-1942
Комуністичний діяч Польщі.
Ногін Віктор Павлович
1878-1924
Радянський партійний та державний діяч. Нарком у справах промисловості та торгівлі у першому радянському уряді, учасник встановлення радянської влади в Росії.
Обнорський Віктор Павлович
1851-1919
Більшовицький діяч, учасник встановлення радянської влади.
Огнєв Євдоким Павлович
1887-1918
Учасник Жовтневого перевороту 1917.
Одинцов Олександр Васильович
1895-1940
Діяч комуністичної партії, секретар Чернігівського губкому КП(б)У (1921), народний комісар землеробства УРСР (1932–1933
Ольмінський Михайло Степанович
1863-1933
Діяч революційного руху в Росії, активний учасник боротьби за Радянську владу в Москві, член Замоскворецького Віськово-революційного комітету. З грудня 1917 член колегії Наркомфіну. У 1918–20 член редколегії газети «Правда», з 1918 професор Соціалістичної, потім Комуністичної академії; член бригади лекторів в агітпоїздах ВЦИК і агітпоїзді "Жовтнева революція", делегат другого конгресу Комінтерну.
Орджонікідзе Серго (Григорій Костянтинович)
1886-1937
Радянський державний і партійний діяч. 1-й секретар Закавказького крайкому РКП(б); з вересня 1926 року — 1-й секретар Північно-Кавказького крайкому РКП(б), нарком робітничо-селянської інспекції і заступником голови Раднаркому СРСР. З 1930 року голова Вищої ради народного господарства (ВРНГ СРСР) та член Політбюро ЦК ВКП(б).
Островський Микола Олексійович
1904-1936
Радянський військовий та партійний діяч, письменник; учасник встановлення радянської влади в Україні та боротьби з повстанським рухом, служив у бригаді І. Котовського,1-й кінній армії та Частинах особливого призначення Чевоної армії (ЧОН), співробітник Ізяславської ЧК (19191-1921), секретар райкому комсомолу в Берездові та Ізяславі, секретар окружкому комсомолу в Шепетівці (1924); бригадний комісар Політуправління Червоної армії (1936).
Ошко Володимир Петрович
1930-2008
Перший секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ.
П’ятаков Юрій Леонідович
1890-1937
Голова Тимчасового робітничо-селянського уряду України; організатор червоного терору в Криму (1920 р.). Секретар ЦК КП(б)У (1918), член ВЦВРК.
Павленко Петро Андрійович
1899-1951
Учасник встановлення радянської влади, комісар Червоної армії (1920).
Павлуновський Іван Петрович
1888-1937
Повноважний представник ОГПУ в Сибіру (1920), повноважний представник ОГПУ в Закавказзі (1926-1928). Організатор червоного терору.
Панкратова Ганна Михайлівна
1897-1957
Радянський державний та партійний діяч, член ЦК КПРС (1952-1957).
Папанін Іван Дмитрович
1894-1986
У 1920–1921 рр.комендант та слідчий Кримської ЧК, брав участь у репресіях організованих більшовиками на півострові, у 1921 військовий комендант Українського ЦВК у Харкові, у 1921–1922 секретар Реввійськради Чорноморського флоту.
Пархоменко Олександр Якович
1886-1921
Радянський військовий діяч, червоний командир. У 1919 році начальник більшовицького гарнізону Харкова, учасник встановлення радянської влади в Україні.
Пелін Григорій Петрович
1881-1919
Організатор загонів Червоної гвардії на Катеринославщині.
Петерс Яків Христофорович
1886-1938
У 1918-1919 рр. заступник голови ВЧК, у серпні 1919 р. - начальник Київського укріпленого району, пізніше - головний інспектор прикордонних військ ОГПУ. Організатор червоного терору
Петров Федір Миколайович
1876-1973
Радянський державний та партійний діяч, член ЦК Далекосхідного бюро (1920), заступник голови Ради міністрів Далекосхідної республіки (1921-1922).
Петровський Григорій Іванович
1878-1958
Радянський державний і політичний діяч. Був одним із ініціаторів створення ВЧК та організації Голодомору 1932–1933. У 1922 р. з боку УСРР підписав Договір про утворення СРСР. У 1922–1937 роках — один із заступників голови ЦВК СРСР. У 1937–1938 роках — заступник голови Президії Верховної Ради СРСР. У 1919–1938 роках — член Політбюро ЦК КП(б)У.
Пік Вільгельм
1876-1960
Діяч Комінтерну, президент НДР (1949-1960).
Погребняк Петро Леонідович
1928-1980
Заступник голови виконкому Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих (1964–1970), Міністр сільського господарства УРСР (1971), перший заступник Голови Ради Міністрів УРСР (1976), з 1971 р. – член ЦК КПУ, з 1976 р. – член ЦК КПРС, з 1976 р. – член Політбюро ЦК КПУ.
Подбєльський Вадим Миколайович
1887-1920
Учасник встановлення радянської влади. У 1918-1920 рр. народний комісар пошт і телеграфів РСФРР.
Подвойський Микола Ілліч
1880-1948
У жовтні 1917 р. голова Петроградського ВРК, один з керівників Жовтневого перевороту, у 1917–1918 рр. Народний комісар з військових справ РСФРР, у 1919 р. народний комісар з військових справ України, у 1920 р. керівник Головного управління загальною військовою підготовкою — Всевобучу, член Центральної Контрольної Комісії при ЦК ВКП(б), у 1921 р. голова Виконкому Спортінтерну.
Подтьолков Федір Григорович
1886-1918
Учасник встановлення радянської влади на Дону, голова Донського козачого Військревкому (1918), голова РНК Донської Радянської Республіки (1918).
Покровський Михайло Миколайович
1868-1932
Історик-марксист, радянський політичний діяч, голова виконкому Москви (1917-1918).
Полєтаєв Микола Гурійович
1872-1930
Учасник встановлення радянської влади, один з керівників продзагонів Півдня, завідувач адміністратиною частиною редакційно-видавницького відділу ВРНГ РСФРР (1918-1921).
Полупанов Андрій Васильович
1888-1956
Командувач більшовицьких військ під час війни з УНР в 1918 і 1919 рр.
Полухін Володимир Федорович
1886-1918
Учасник Жовтневого перевороту 1918 р., один з "26 бакинських комісарів".
Поляхова Пелагея Зиновіївна
1885-1957
Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Пономарьов Борис Миколайович
1905-1995
Радянський державний та партійний діяч, 1-й заступник начальника Совінформбюро (1946-1947) та начальник (1947-1949), секретар ЦК КПРС (1961-1986).
Постишев Павло Петрович
1887-1939
Радянський партійний та державний діяч, Перший секретар Харківського обкому ВКП(б) (1933-1934), Перший секретар Київського обкому ВКП(б) (1934-1937), другий секрета ЦК КП(б)У (1933-1937).
Потапенко Пантелеймон Романович
?-1937
Радянський військовий діяч, командир 8-ї кавдивізії Червоного козацтва, учасник встановлення радянської влади в Україні.
Потьомкін Володимир Петрович
1874-1946
Дипломат, учасник встановлення радянської влади, начальник політвідділів Південного та Західного фронтів (1919-1920), посол СРСР в Туреччині (1924-1929), Греції (1929-1932), Італії (1932-1934), Франції (1934-1937), 1-й заступник наркома ЗС СРСР (1937-1940), нарком просвіти РРФСР (1940-1946).
Примаков Віталій Маркович
1897-1937
Радянський військовий діяч, один з організаторів та керівників "Червоного козацтва", учасник встановлення радянської влади в Україні та Середній Азії.

 Отправлено: 18.10.15 12:09. Заголовок: Радченко Іван Іванов..

Радченко Іван Іванович
1874-1942
Учасник встановлення радянської влади, член Президії Головлескому (1923-1930), член ВРНГ РСФРР (1930-1931).
Раковський Християн Георгійович
1873-1941
Радянський державний та політичний діяч, голова Одеської та Севастопольської ВЧК (1918), голова РНК УСРР (1919-1923), учасник встановлення радянської влади в Україні.
Раскова Марина Михайлівна
1912-1943
Радянська льотчиця. Співробітник НКВД СРСР у 1937-1939 рр., уповноважена особливого відділу НКВД, старший лейтенант держбезпеки.
Ревякін Петро
?-1921
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі, боєць Юзівського робітничого загону.
Редькіна

Учасник встановлення радянської влади на Донбасі, член більшовицького підпілля в Юзівці.
Рогальов Федір Федорович
1891-1937
Учасник встановлення радянської влади, командир 7-го червоногвардійського стрілецького корпусу у Катеринославі.
Ромченко Михайло Васильович
1898-1971
Командир загону Червоної гвардії у Новгороді-Сіверському, командир батальйону Таращанського полку.
Рослий Костянтин Леонтійович
1897-1926
Учасник встановлення радянської влади на Далекому сході.
Рудаков Олександр Петрович
1910-1966
Радянський партійний діяч, завідувач відділу важкої промисловості (1954-1962), секретар ЦК КПРС (1962-1966).
Руденко Роман Андрійович
1907-1981
Генеральний прокурор Донецької (Сталінської) області, УРСР та СРСР.
Рудзутак Ян Ернестович
1887-1938
Радянський державний та партійний діяч, член Політбюро СРСР (1926-1932).
Руднєв Микола Олександрович
1894-1918
Радянський військовий діяч учасник встановлення радянської влади в Україні. Командував полком при спільному із загонами Червоної гвардії нападі на найважливіші об'єкти Харкова та роззброєнні українських військ Центральної ради. З лютого 1918 року — заступник наркома по військових справах Донецько-Криворізької Радянської республіки.
Русаков Іван Васильович
1877-1921
Член медколегії НКВД РСФРР (1917), голова Сокольницької райради (1917), член Президії Мосради (1918), учасник придушення Кронштадтського заколоту (1921, комісар військово-морського шпиталю).
Сабуров Максим Захарович
1900-1977
Учасник встановлення радянської влади, служив в частинах особливого призначення на Донбасі (1920-1921), голова Держплану СРСР (1941-1942), заступник голови Ради міністрів СРСР (1947-1953), член Президії ЦК КПРС (1952-1957), 1-й заступник голови Ради міністрів СРСР (1955-1957).
Сабуров Олександр Миколайович
1908-1974
Співробітник органів деравної безпеки СРСР, командир партизанського з'єднання в часи Друго світової війни. У 1944-1951 рр. очолював Дрогобицьке обласне управління НКВД (МВД) і особисто організовував боротьбу проти Української Повстанської Армії У 1951-1953 р. — начальник Управління МВД по Запорізькій області.
Савельєв Митрофан
?-1921
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі, боєць Юзівського робітничого загону.
Сагайдак Степан Григорович
1885-1919
Учасник Жовтневого перевороту 1917 р. у Росії та Січневого заколоту 1918 р. в Україні; активний учасник боротьби проти Армії УНР.
Саммер Іван Адамович
1870-1921
Учасник встановлення радянської влади в Росії та Україні, член колегії наркомфіну РСФРР (1919), член ВУЦВК та Раднаркому УСРР (1920-1921).
Сандомирський Аарон Соломонович
1881-1938
Учасник встановлення радянської влади, діяч Донецько-Криворізької республіки, голова Катеринославської губради (1917).
Сапельник Максим Опанасович
?-1919
Учасник встановлення радянської влади у Харкові, голова губвиконкому.
Саркісов (Данієлян) Саркіс Артемійович
1898-1938
Учасник встановлення радянської влади, секретар Шушенського міськкому партії (1917-1918), голова "Заготзерно" (1932), секретар Донецького обкому партії (1932-1937), член ЦК КП(б)У (1933-1937).
Свердлов Яків Михайлович
1885-1919
Радянський політичний і державний діяч, член ЦК РСДРП(б), РКП(б). Голова ВЦВК, один з ініціаторів розгону Установчих зборів, розкозачування та розстрілу імператорської родини.
Свідерський Олексій Іванович
1878-1933
Радянський дипломат, голова Уфимської ради (1917), голова Уфимського військревкому (1917-1918), голова Уфимського губернського РНК (1918), чекіст: член Особої комісії по боротьбі зі спекуляцією ВЧК при РНК РРФСР (1920-1921), дипломатичний представник в Латвії (1929-1933).
Сейдель Георгій
?-1921
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі, боєць Юзівського робітничого загону.
Селюк Володимир Андрійович
1881-1918
Організатор більшрвицьких загонів на Чернігівщині, учасник війни проти УНР.
Селявкін Микола Іларіонович

Учасник встановлення радянської влади в Україні, командир 4-го танкового загону Червоної армії.
Семашко Микола Олександрович
1874-1949
Діяч комуністичної партії, народний комісар охорони здоров’я РРФСР.
Сербиченко Олександр Калістратович
1890-1938
Радянський партійний і державний діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, у 1930-х – заступник голови Раднаркому УСРР.
Сибірцев Всеволод Михайлович
1893-1920
Учасник встановлення радянської влади, секретар виконкому Владивостоцької ради.
Сивков Сергій Васильович
1896-?
Учасник встановлення радянської влади в Україні. У 1918–1919 рр. голова Ніжинської революційно-військової ради та Ніжинського повітового революційного комітету.
Сиворонов Іван Гаврилович
1884-1919
Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Сильченко Севастян Митрофанович
?-1921
Голова ревкому Талалаївської волості (нині Талалаївський район Чернігівської обл.).
Сировець Федір Прокопійович
1884-1919
Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Сиротинін Петро Миколайович

Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Сіверс Рудольф Фердинандович
1892-1918
Радянський військовий діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні.
Скороход Олексій Георгійович
1879-1919
Учасник встановлення радянської влади у Харкові.
Славін Аарон Ісакович
1886-1922
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі, член більшовицького підпілля в Юзівці.
Слинько Петро Федорович
1895-1919
Керівник харківського більшовицького підпілля, учасник встановлення радянської влади у Харкові.
Слуцький Антон Йосипович
1884-1918
Учасник встановлення радянської влади в Криму, голова РНК РСР Тавриди (1918).
Соколов Іван Захарович
1928-1982
Радянський партійний діяч, перший секретар Орджонікідзевського райкому КПУ Харкова, з 1963 р. другий секретар, з 1972 р. — перший секретар Харківського обкому партії; з 1976 р. — другий секретар ЦК КПУ; з 1976 р. — член ЦК КПРС; з 1966 р. — кандидат у члени ЦК, з 1972 р. — член ЦК КПУ; з 1973 р. — кандидат у члени Політбюро ЦК, з 1976 р. — член Політбюро ЦК КПУ.
Соколовська Софія І. (Свєтлова О. К.)
1894-1938
Учасник встановлення радянської влади в Україні
Солнцев Федір Федорович
1887-1918
Учасник встановлення радянської влади, один з "26 бакинських комісарів".
Соломаха Тетяна
?-1918
Учасниця підпільної більшовицької організації на Донбасі.
Соломницькі, сестри (Пепа Самойлівна, Броня Самойлівна)
Учасниці встановленням радянської влади в Україні, члени Бердичівського комітету більшовиків у 1917 – 1919 рр.
Сомов Георгій Олександрович
1909-1941
Перший секретар Донецького міськкому КП(б)У.
Сталь (Заславська) Людмила Миколаївна
1872-1939
Член Президії комітету РСДРП(б) (1917), співробітник політвідділу РСЧА (1918-1920), співробітник відділу робітниць ЦК РКП(б) (1921-1923), редактор журналу «Коммунистка» (1924), з 1929 р. – на науковій роботі у Музеї Революції.
Старостін Петро Іванович
1883-1918
Організатор більшовицького збройного заколоту проти УНР в Одесі (1918), нарком праці та промисловості Одеської Радянської республіки (1918), голова виконкому Одеської облради (1918).
Старченко Василь Федорович
1904-1948
Голова Київського обласного виконкому (1938), заступник голови РНК УРСР (1938-1946), заступник голови Ради Міністра УРСР (1946-1948).
Стасова Олена Дмитрівна
1873-1966
Діяч міжнародного комуністичного руху, учасниця Жовтневого перевороту, секретар ЦК РКП(б) (1918—1920), член ЦК ВКП(б) (1930—1934). Голова Президії ЦК КП Азербайджана.
Стаханов Олексій Григорович
1906-1977
Начальник сектору соціалістичного змагання в Народному комісаріаті вугільної промисловості СРСР (1943–1957)
Струтинський Сергій Йосипович
1876-1962
Учасник Жовтневого перевороту 1917 р. в Росії та Січневого заколоту 1918 р. в Україні; заступник голови Центральної виборчої комісії УРСР (1934-1948 рр.)
Сугліцький Микола Євлампійович
1894-1932
Організатор червоногвардійського загону в Юзівці, командир ескадрону Юзівського загону Червоної гвардії (1917-1918), начальник політвідділу 1-ої Української особливої бригади (1919), начальник політвідділу Кінно-зведенного корпусу 9-ої армії (1920).
Суріни, брати (Михайло, Максим, Микола, Федір)
Учасники встановлення радянської влади на Донбасі.
Суханов Костянтин Олександрович
1894-1918
Учасник встановлення радянської влади на Далекому сході, голова виконкому Владивостоцької ради депутатів (1917-1918).
Табукашвілі Лук’ян Мілантьевіч
1890-1921
Учасник встановлення радянської влади в Україні. Начальник бронеколони 1-ї Української радянської червоної армії, командував бронепотягом «Комуніст Коростенського району» (1919 р.). Брав участь у придушенні повстань проти радянської влади.
Тевелєв Яків (Мойсей) Сломонович
1890-1918
Член обкому Донецько-Криворізької Радянської республіки, брав участь у встановлені радянської влади у Харкові.
Тевосян Іван Федорович
1902-1958
Член ЦК комуністичної партії з 1939 р., нарком металургійної промисловості, заступник голови Ради Міністрів СРСР.
Тельман Ернст
1886-1944
Діяч комуністичної партії Німеччини. Делегат 3 конгресу Комінтерну.
Терешкова Валентина Володимирівна
1937 р.н.
Льотчик-космонавт (1963 р.), генерал-майор. Депутат Верховної Ради СРСР у 1966-1989 рр. Депутат Державної думи РФ VI скликання від «Єдиної Росії», заступник голови Комітету Державної думи з міжнародних справ. Член Вищої ради «Єдиної Росії». Брала участь у подіях окупації Криму РФ у 2014 р.
Терлецький Євген Петрович
1892-1938
Член ВУЦВК, нарком юстиції УСРР (1920-1922 рр.)
Тер-Петросян Симон Аршакович ("Камо")
1882-1922
Діяч комуністичної партії. Співробітник ЧК.
Тимофеєва Ганна Гаврилівна (Галя Тимофеєва)
1896-1919
Член більшовицької партії, учасник встановлення радянської влади у Харкові. Організатор постанького руху проти української влади на Київщині в 1918-1919 рр., учасник І З'їзду КП(б)У в Москві.
Тіняков Єфим Дмитрович
1893-1918
Організатор створення червоноармійських загонів у Харкові, член агітколлегії Харківського міського і Доенцько-Криворіщзького обкомів РСДРП(б), брав участь у встановлені радянської влади у Харкові.
Товстуха Іван Павлович
1889-1935
Секретар Й. Сталіна, помічник директора інституту В.І. Леніна при ЦК ВП(б), заступник директора Інституту Маркса-Енгельса-Леніна.
Тольятті Пальміро
1893-1964
Член секретаріату виконкому Комінтерну, генеральний секретар Італійської комуністичної партії.
Торез Моріс
1900-1964
Генеральний секретар Французької комуністичної партії в 1930-1964 рр.
Трофімови, брати

Учасники встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Трояновський Олександр Антонович
1882-1955
Радянський дипломат, посол СРСР до США (1933-1938) та Японії (1927-1933), голова Правління Держторгу РСФРР (1924-1927), заступник голови Держплану СРСР (1933).
Трутенко Онуфрій Степанович
1885-1920
Член Деміївського ревкому, брав активну участь у боротьбі проти військ Центральної Ради та Армії УНР.
Тухачевський Михайло Миколайович
1893-1937
Радянський військовий діяч, командував придушенням Тамбовського повстання. З 1931 р. — заступник народного комісара військсправ і заступник голови Реввійськради СРСР, учасник встановлення радянської влади в Росії та Україні.
Уборевич Ієронім Петрович
1896-1937
Радянський військовий і політичний діяч, командарм 1-го рангу. На керівних посадах у Червоній армії брав участь у становлені радянської влади в Україні.
Ульянцев Тимофій Іванович
1888-1919
Матрос-більшовик, учасник Жовтневого перевороту 1917 р.; організатор загонів Червоної гвардії на Донбасі.
Уншліхт Йосип Станіславович
1879-1938
Член комуністичної партії, учасник втановлення радянської влади в Росії та Білорусі. Заступник голови ВЧК-ГПУ .
Урицький Мойсей Соломонович
1873-1918
Діяч комуністичної партії, голова Петроградської надзвичайної комісії (ЧК) (1918), учасник встановлення радянської влади в Росії та організатор терору проти її противників.
Фабріциус Ян Фріцевич
1877-1929
Радянський військовий і політичний діяч. З 1927 р. член Центральної контрольної комісії ВКП(б)).
Фадєєв Олександр Олександрович
1901-1956
Учасник встанговлення радянської влади в Сибіру і на Далекому Сході, брав участь у придушенні Кронштадського повстання 1921 р. Голова Союзу письменників СРСР, учасник кампанії "боротьби з космополітизмом" у 1949 р.
Федін Андрій Трохимович
1893-1938
Командир кінного загону Червоної гвардії в Катеринославі (Дніпропетровську), комісар полку особливого призначення.
Федоренко Яків Миколайович
1896-1947
Учасник встановлення радянської влади в Одесі, командир і комісар бронепотяга № 4.
Федоров Олексій Федорович
1901-1989
Учасник встановлення радянської влади в Україні у 1917-1920 рр. Перший секретар Чернігівського обкому КП(б)У (1938–1941), генерал-майор НКВД, командир Чернігівсько-Волинського партизанського з’єднання.
Федько Іван Федорович
1897-1939
Радянський військовий діяч, учасник бойових дій проти Армії УНР; брав участь в придушенні Кронштадтського повстання та селянського повстання в Тамбовській губернії (1921 р.)
Фіалек Іван Михайлович
1875-1936
Радянский політичний діяч, один з керівників Січневого заколоту 1918 р. в Україні.
Фіолетов Іван Тимофійович
1884-1918
Голова Бакинської губернської Ради народного господарства (1918), один з "26 бакинських комісарів".
Фотієва Лідія Олександрівна
1881-1975
Особистий секретар В.Леніна (1918-1924), секретар РНК і СТО (1918-1930), працювала в видавництві "Правда" (1917-1918), центральному музеї Леніна (1938-1941), ЦК МОПРу (1945).
Фрунзе Михайло Васильович
1885-1925
Радянський військовий діяч, голова Реввійськради СРСР, нарком з військових і морських справ (1925). Учасник встановлення радянської влади в Україні.
Фурманов Дмитро Анатолійович
1891-1926
Комісар 25-ї стрілецької дивізії Червоної армії, учасник встановлення радянської влади.
Хатаєвич Мендель Маркович
1893-1937
Член Політбюро КП(б)У в 1932-1937 рр., в жовтні 1932 р. відповідав за виконання хлібозаготівель в Харківській області. Перший секретар Дніпропетровського обкому КП(б)У. Особа, причетна до організації Голодому в Україні.
Ходаковський Максим Юлійович
?-1919
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі.
Хоперська Ганна Петрівна ("Ганна")
1893-1920
Учасниця встановлення радянської влади на Харківщині.
Цеткін Клара
1857-1933
Засновниця Комуністичної партії Німеччини, член виконкому Комінтерну.
Цибулько Володимир Михайлович
1924-1987
Перший секретар Донецького обкому ЛКСМУ (1956), 1-й секретар Ждановського міськкому КПУ (1966-1968), член ЦК КПУ (1968-1985), 1-й секретар Київського обкому КПУ (1970-1985).
Циков П.М.

Учасник встановлення радянської влади на Покровщині (Дніпропетровська область), член волосного виконкому.
Цхакая Михайло Григорович
1865-1950
Комуністичний діяч Грузії, член Тифліського комітету РСДРП(б), з 1920 р. – член виконкому Комінтерну
Цюрупа Олександр Дмитрович
1870-1928
Радянський державний і партійний діяч, учасник встановлення радянської влади в Росії, член ЦВК СРСР, народний комісар продовольства РСФРР (1918-1921), ініціатор запровадження продовольчої диктатури та створення продзагонів.
Чапаєв Василь Іванович
1887-1919
Радянський військовий діяч, командир 25-ї стрілецької дивізії Червоної армії, учасник встановлення радянської влади в Росії.
Челпанов Митрофан
?-1921
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі, боєць Юзівського робітничого загону.
Чередниченко Василь Панкратович
1870-1918
Член Криворізького комітету РСДРП(б) (1917), Криворізької Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів. Один з організаторів Червоної гвардії і керівників більшовицького збройного заколоту у Кривбасі.
Черніков Олександр
?-1919
Член більшовицького підпілля в Харкові, учасник встановлення радянської влади в Харкові.
Черняк Тимофій Вікторович
1891-1919
Командир Новгород-Сіверської бригади 44-ої стрілецької дивізії Червоної Армії, учасник війни проти УНР.
Чикеріс Ф.З.

Більшовицький активіст з Краматорська, учасник встановлення радянської влади на Донбасі.
Чикирисов Федот Захарович
1878-1921
Більшовицький активіст з Юзівки, учасник встановлення радянської влади на Донбасі.
Чичерін Георгій Васильович
1872-1936
Радянський державний діяч та дипломат, у 1918-1930 рр.нарком закордонних справ РСФРР і СРСР, член ЦВК СРСР, член ЦК ВКП(б).
Чубар Влас Якович
1891-1939
Радянський партійний і державний діяч, голова РНК УСРР (1923-1934).
Чудновський Григорій Ісакович
1894-1918
Учасник боротьби проти Центральної Ради. Комісар Києва з цивільного управління (січень-лютий 1918 р.)
Шагов Микола Романович
1882-1918
Учасник встановлення радянської влади.
Шаповалов Олександр Сидорович
1871-1942
Чекіст: голова Київської губернської ЧК (1919), КримськоїЧК (1919), член ЦК РКП(б) (1924-1925).
Шаумян Степан Георгієвич
1878-1918
Учасник встановлення радянскої влади на Закавказзі, член Бакинського Раднаркому.
Шверник Микола Михайлович
1888-1970
Радянський державний і партійний діяч, у 1946-1953 рр. Голова Президії Верховної Ради СРСР, у 1930-1944 рр. 1-й секретар ВЦРПС, у 1938-1946 рр Голова Ради Національностей Верховної Ради СРСР,у1946-1953 рр. Голова Президії Верховної Ради СРСР, у 1953-1956 рр. голова Президії ВЦРПС,у 1965-1966 рр. - голова Комітету партійного контролю при ЦК КПРС.
Шелгунов Василь Андрійович
1867-1939
Учасник встановлення радянської влади.
Шелест Петро Юхимович
1908-1996
Радянський партійний та державний діяч, перший секретар ЦК КПУ (1963-1972 рр.)
Шелушков Григорій Іванович
1899-1943
Перший секретар Коростишівського райкому КП(б)У (1940).
Шепотиленко Андрій
?-1918
Учасник встановлення радянської влади, один з засновників першої Маріупольської сільгоспкомуни.
Шестаков Андрій Васильович
1877-1941
Радянський історик, більшовик, пропагандист більшовизму, автор "Краткого курсу історії СРСР".
Шкадінов Микола Іванович
1890-1944
Голова Краматорської ради (1917-1919), голова виконкому Краматорської міськради (1921), голова виконкому Юзівської міськради (1923), Сталінської окружради (1923-1927), завідувач розподільним відділом ЦК КП(б)У (1930-1933), член ЦК КП(б)У (1930-1934).
Шкірятов Матвій Федорович
1883-1954
Голова Центральної комісії з перевірки та чищення партрядів (1921), член ЦКК РКП(б) (1922-1934), член ЦК ВКП(б) (1939-1954), голова Комітета партійного контроля при ЦК КПРС (1952-1953), організатор масових репресій.
Шліхтер Олександр Григорович
1868-1940
Радянський державний і партійний діяч, учасник встановлення радянської влади в Росії та Україні, народний комісар земельних справ, народний комісар продовольства (1917-1918), член Тимчасового робітничо-селянського уряду України (1918-1919), народний комісар продовольчих справ УСРР (1919), голова Тамбовського губвиконкому (1920-1921), придушував селянський повстанський рух.
Шорін Василь Іванович
1871-1938
Учасник встановлення радянської влади, командарм 2-й армії Східного фронту (1918), командувач групою Південного фронту (1919), Кавказького фронту (1920), член Сибірського ревкому (1920), керував придушенням антирадянських повстань.
Шпіндяк Йосип Якович
1900-1919
Організатор комсомолу на Катеринославщині.
Щаденко Юхим Афанасійович
1885-1951
Учасник Жовтневого перевороту 1917 р., комісар штабів армії (1918), член РВС армій (1918-1920), член ЦК ВКП(б) (1930-1934), член ЦК ВКП(б)У (1937-1938), член ЦК ВКП(б) (1939-1941).
Щаденко Юхим Опанасович
1885-1951
Учасник встановлення радянської влади на Катеринославщині.
Щербаков Олександр Сергійович
1901-1945
Член ЦК ВКП(б), кандидат у члени Політбюро ЦК.
Щербицький Володимир Васильович
1918-1990
Радянський партійний та державний діяч, перший секретар ЦК КПУ (1972-1989 рр.)
Щетинін Семен Миколайович
1910-1975
Радянський державний та партійний діяч, 1-й секретар підпільного Сталінського обкому партії (1942-1943), Іркутського обкому (1963-1964), секретар Горлівського міськкому (1941-1943), Артемівського міськкому (1943-1948), посол до Монголії (1968-1973).
Щолоков Микола Онисимович
1919-1984
1966–1968 рр. – Міністр охорони громадського порядку СРСР (1966-1968), міністр внутрішніх справ СРСР (1968-1982).
Щорс Микола Олександрович
1895-1919
Учасник встановлення радянської влади в Україні. Командир 1 Українського радянського полку ім. Богуна - 1918 р.
Якір Йона Емануїлович
1896-1937
Радянський військовий діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, член Бессарабського губревкому (1917-1918), член Реввійськради 8-ї армії (1918), командир 45-ї стрілецької дивізії, придушував повстанський рух, член президії Кримського обкому РКП(б) (1921).
Якусевич Антон Тимофійович
1888-1920
Учасник встановлення радянської влади на Донбасі, перший голова ревкому Костянтинівки.
Ярославський Омелян Михайлович
1878-1943
Радянський партійний і державний діяч. Голова союзу войовничих безбожників. У 1923-1934 роках член Центральної контрольної комісії ВКП(б), кандидат в члени Виконкому Комінтерну.
Яшин Петро Семенович

Організатор Червоної гвардії Катеринослава.

 Отправлено: 18.10.15 12:12. Заголовок: Днепропетровск. Пе..

Днепропетровск. Переименователи переименовывали то, что уже переименовали.9 октября комиссия по переименованию проголосовала за переименование ранее ими же переименованных улиц. Также они решили сверить свой список улиц с тем, который недавно был опубликован Институтом национальной памяти и вынести отдельным списком названия, подпадающие под законы о декоммунизации.
На очередное заседание комиссия по переименованию собралась в обновленном составе. Несмотря на то, что количество переименователей увеличилось, кворум еле-еле собрался, и то за счет ответственных новичков.

Эта же «свежая кровь» и внесла сумятицу в работу перименователей, которые и раньше любили поспорить друг с другом. Новые члены комиссии пришли со своими предложениями. Какие-то из них уже сто раз обговорены «старичками», другие же были вполне резонными.

«Предлагаю разделить задачи, которые выполняет наша комиссия. Их две – выполнение закона Украины о декоммунизации и вторая – постоянная работа в городе по улучшению топонимики. Поэтому надо, чтобы эти задачи не смешивались и не в порядке закона о декоммунизации, который надо выполнить срочно до 21 ноября. Мы должны исполнить закон Украины! — говорит член комиссии Олег Ростовцев. – Тем более мы уже точно знаем, чьи имена навсегода должны исчезнуть с улиц Днепропетровска – Институт национальной памяти опубликовал список из 520 фамилий и нам осталось только свериться с этим списком – есть ли в Днепропетровске топонимы с этми фамилиями».

Согласившись с новоявленным коллегой по переименованиям, члены комиссии тут же голосуют за переименования по «общему» списку, куда затесались и спорные Дмитрий Донской, Юлиус Фучик и другие.

На заседании переименователи с трудом признали свои ошибки, на которые им указали специалисты Института национальной памяти и исключили из своего списка только перечисленные экспертами названия: 8 марта (Жовтневый район), Бебеля, Вакуленчука, Ванцетти, Исполкомовская, Воссоединения, Гусенко, Маршала Малиновского, Маршала Тимошенко, Маршала Конева, Маршала Гречко, Щербицкого.

Остальные названия, которые не попали в «список 520 фамилий» Института национальной памяти и не были исключены из городского списка переименований экспертами института — «на совести» перименователей. Так в списке особ, которые попадают под закон о декоммунизации нет ни Ванцетти, ни Сакко. Но эксперты института Ванцетти исключили из списка, а Сакко нет, оставив его на усмотрение комиссии. И наши местные переименователи и рады, что Ванцетти останется на улицах города, а Сакко превратится в улицу Василия Макухи.

Напомним, Никола Сакко и Бартоломео Ванцетти были эмигрантами в США и осуждены на смертную казнь за убийство двух охранников на обувной фабрике. А уже в СССР из них сделали легенду как несправедливо обвиненных пролетариев, революционеров и прогрессивных деятелей, а после их казни вышли публикации мемуаров и документов о них. Их именем был назван Московский завод пишущих принадлежностей, фабрика в Сталинграде, а также улицы во многих городах бывшего СССР. По логике Института национальной памяти Сакко и Ванцетти не сделали ничего плохого украинскому народу, причем Ванцетти не сделал ничего плохого лучше Сакко, за что удостоился быть исключенным из списка переименований, а Сакко оставлен на суд местных историков и краеведов.

Кстати, нешуточный скандал в зале вызвало исключение из списка переименований улицы Вакуленчука, за которой еще в начале лета закрепили название Леонида Стромцова (директор агрегатного завода в период его расцвета). Даже на общественных слушаниях население безоговорочно поддержали эту инициативу, уверяют и активисты, и переименователи, а теперь Институт национальной памяти требует оставить Вакуленчука. На что активисты завода потребовали дать им новую улицу для Леонида Стромцова. Но вот беда, уже все что можно и нельзя переименовали и всем улицам дали звания всевозможных деятелей. Вероятно, из-за Стромцова теперь уберут какое-нибудь милое горожанам нейтральное название и улица, которую хотели красиво переименовать, будет носить очередную фамилию.

Кстати, переименовывать уже переименованное для комиссии уже привычное дело. Так на заседание 9 октября вынесли изменения в названия 12 улиц:

улицу Авроры вместо улицы Самийла Кошки переименовали в улицу Трифона Гладченко;
переулок Большевистский вместо Леонида Стромцова на улицу Холодноярскую;
улицу Галана вместо Пражской на улицу Пражской весны;
улицу Дзержинского (Таромское) вместо Звездной на улицу Любимовскую;
улицу Замполита Беляева вместо Протовчанской на улицу Беляева;
парк им. Кирова вместо Зеленой дубровы назовут парк Кирилловка;
парк им. Ленинского комсомола вместо Зеленого гая назовут Монастырский;
улицу Кузнецова вместо Милосердия назовут улицей Татьяны Паты;
улицу Ногинскую вместо Мелетия Смотрицкого улицей Владимира Ивасюка;
улицу Фурманова вместо Гонгадзе улицей Героев Крут;
улицу Красного казачества вместо Запорожского казачества в улицу Терещенковскую;
переулок Краснопролетарский вместо Краснорябинового в Смородиновый.
Помимо Сакко в «сером списке» — названия, которые не попадают под действие законов о декоммунизации, но которые местные переименователи почему-то отнесли к таковым. Жители большинства из них против переименования, а деятели уже придумали им новые названия. Такая участь постигла улицы Белинского, Благоева, Годовкова, Горького, Дмитрия Донского, Ермака, Ивана Сусанина, Замполита Беляева, Кочкина, Краснозаводскую, Красночечелевскую, Кузнецова, Митрофана Андреева, Минина, Московскую, Платона Петряева, Розы Люксембург, Руднева, Сакко, Сафонова, Сериковскую, Серова, Сельсоветскую, Социалистическую, Таманскую, Ткаченко, Тольятти, Фучика, Хулиана Гримау, Красную, Краснобогатырскую, Красногорскую, Чередниченко, Чкалова, Щербины.

Тем более странно выглядит заявление Галины Булавки, что она подпишет распоряжение о перименовании только тех улиц, которые надо переименовать по закону о декоммунизации. И тут же Галина Ильинична, как председатель комиссии, голосует за переименование улиц, которые под действие закона не попадают и есть в проекте решения, который уже опубликован на сайте Горсовета. То есть вопреки закону и вопреки мнению жителей этих улиц их все-таки «насильно» переименовывают.

 Отправлено: 18.10.15 12:13. Заголовок: Украина с 25 октября..

Украина с 25 октября полностью прекращает прямое воздушное сообщение с Россией.Данное ограничение распространяется на все российские авиакомпании и будет действовать до снятия Россией санкций по отношению к украинским авиакомпаниям.
Украина с 25 октября 2015 года полностью прекращает прямое воздушное сообщение с Российской Федерацией, сообщила пресс-служба Министерства инфраструктуры Украины, пишет УНИАН.

Согласно сообщению, данное решение было принято Государственной авиационной службой Украины на основании отсутствия ответа от Федерального агентства воздушного транспорта Российской Федерации (Росавиация) с объяснениями причин ограничения полетов для украинских авиакомпаний.

"В связи с непредоставлением ответа от Федерального агентства воздушного транспорта Российской Федерации (Росавиация) с объяснением причин ограничения полетов украинским авиакомпаниям Государственная авиационная служба Украины приняла решение о полном прекращении воздушного сообщения между Украиной и РФ с 25 октября 2015 года", - говорится в сообщении.

В министерстве также отметили, что данное ограничение распространяется на все российские авиакомпании и будет действовать до снятия Россией санкций по отношению к украинским авиакомпаниям.

"После отмены запретов российской стороной российские авиакомпании, не попавшие в санкционный список, смогут осуществлять полеты в Украину", - говорится в сообщении.

Также в пресс-службе сообщили, что 9 октября Госавиаслужба уведомила Росавиацию о принятии данных мер.

 Отправлено: 18.10.15 12:38. Заголовок: Молодцы Украинцы!!!И..

Молодцы Украинцы!!!Избавляются решительно от коммунистического наследия.А тут живешь на улице Коммунистической и целый день одни гопники,алкаши и наркоши друг друга КОММУНИЗДЯТ.

 Отправлено: 18.10.15 12:50. Заголовок: если улицу переимено..

если улицу переименовать, исчезнут гопники???

 Отправлено: 18.10.15 12:50. Заголовок: Игорь Ластунов пишет..

Игорь Ластунов пишет:

цитата:

Молодцы Украинцы!!!Избавляются решительно от коммунистического наследия.

Да кто же против, но сначала надо людям достойную создать, а ДЕКОМУНИЗАЦИЯ еще успеется...

 Отправлено: 18.10.15 13:13. Заголовок: Да нет.Одним переиме..

Да нет.Одним переименованием улиц с гопниками не покончишь.Действительно надо сначала создать людям достойную жизнь(правда не совсем понятно,кто ее будет создавать,например в России,все всем по...),но с декоммунизацией тоже не надо затягивать.В свое время ,я очень надеялся на Бориса Ельцина,что он проведет "второй Нюрнбергский процесс" над КПСС,НО УВЫ,УВЫ!? На Путина надеяться не приходится.Он сейчас возомнил себя "вторым Сталиным" и носится с идеей СССР-2,который очень похож на СССР времен упадка.Полный развал экономики,тотальное воровство и полный пофигизм народа.

 Отправлено: 18.10.15 13:27. Заголовок: Игорь, Привет! Крепк..

Игорь, Привет! Крепко тебе насолили коммунисты, что ты их так не любишь...

 Отправлено: 18.10.15 14:08. Заголовок: Привет Михаил!"К..

Привет Михаил!"Крепко насолили"коммунисты не только мне, а сотням миллионов людей на планете.Красный террор,Сталинский ГУЛАГ,голодомор,коллективизация,бездарно выигранная война с Германией.Коммунистические эксперименты в Китае,Кампучии(Камбодже),Кубе и т.д.Россия и Белоруссия сегодня чуть ли не единственные,кто из бывших республик СССР ПРОДОЛЖАЮТ"строить коммунизм" хоть и в извращенных формах!?

 Отправлено: 18.10.15 15:31. Заголовок: Молдавский ..

Молдавский "майдан" - об ассоциации, ворах, нищете
https://www.youtube.com/watch?v=p3XJ_o43iaM

Куда не глянь, везде воруют, нищета, коррупция...

 Отправлено: 18.10.15 16:30. Заголовок: Шелеста П.Ю.зря под..

Шелеста П.Ю.зря подгоняют в "Закон о декоммунизации".Ему в КПСС ставили вину о "чрезмерном" национализме,в силу чего отстраняли от руководящих должностей,относительно рано спровадили на пенсию,брали под надзор и запрещали селиться на Украине.

 Отправлено: 18.10.15 18:00. Заголовок: капрал пишет: Шелес..

капрал пишет:

цитата:

Шелеста П.Ю.зря подгоняют в "Закон о декоммунизации".Ему в КПСС ставили вину о "чрезмерном" национализме,в силу чего отстраняли от руководящих должностей,относительно рано спровадили на пенсию,брали под надзор и запрещали селиться на Украине.

Одним словом херней занимаются...

 Отправлено: 18.10.15 23:52. Заголовок: да в России это и не..

да в России это и невозможно, слишком многие до сих пор симпатизируют коммунистам, чревато гражданским конфликтом. я и сам бы в ГВ, живи я в то время, скорее всего был бы эсером...

 Отправлено: 19.10.15 04:08. Заголовок: http://rusvesna.su/n..

http://rusvesna.su/news/1445207514

Украинскому телеканалу запретили показывать рукопожатие Путина и Порошенко
19.10.2015 - 1:31
Украинскому телеканалу запретили показывать рукопожатие Путина и Порошенко | Русская весна

От телеканала «112 Украина» потребовали не демонстрировать в эфире рукопожатие президента Украины Петра Порошенко и президента России Владимира Путина на встрече лидеров стран «нормандской четверки» в октябре в Париже. Об этом бывший продюсер телеканала Виктор Зубрицкий написал на своей странице в Facebook.

По его словам, все телевизионные СМИ Украины «не заметили» момент рукопожатия. Он также отметил, что при подготовке к эфиру в редакцию «112 Украина» поступило большое количество звонков из «аппарата президента и соответствующих спецслужб о недопустимости показа рукопожатия в эфире». Тем не менее, телеканал продемонстрировал этот момент.

Зубрицкий сообщил о том, что телеканал «112 Украина» взял на себя социальную миссию — «просто говорить правду». «Порошенко не нравится не только свобода слова, правда, но и какое-то само существование „иного мнения“. Это мешает грабить и отнимать последнее у государства Украина, отнимая будущее у граждан Украины», — написал Зубрицкий.

По словам бывшего продюсера «112 Украина» решение показать рукопожатие привело к тому, что 16 октября Украинский суд дал полицейским разрешение на проведение обыска в редакции телеканала с изъятием компьютеров и цифровых носителей в рамках уголовного дела, возбужденного по статье 209 УК Украины «Легализация (отмывание) доходов, полученных преступным путем». Кроме того Зубрицкий не исключает, что в скором будущем возможен арест руководителя и собственника телеканала — Андрея Подщипкова.

2 октября французский лидер Франсуа Олланд опубликовал в своем официальном аккаунте в Instagram видеоролик с переговоров лидеров стран «нормандской четверки» (России, Германии, Франции и Украины) в Париже, где президенты России и Украины пожимают друг другу руки. Встреча прошла в тот же день в Париже.

Предыдущее рукопожатие двух глав государств состоялось 11 февраля в ходе заседания лидеров стран «нормандской четверки» в Минске. Тогда сообщалось, что Путин и Порошенко до начала переговоров пожали руки, а также обменялись несколькими фразами.

 Отправлено: 19.10.15 08:57. Заголовок: http://infopolk.ru/1..

http://infopolk.ru/1/U/articles/60736-ya-ot-babushki-ushel-ya-ot-dedushki-ushel.html#c3288ec2-2898-2261-c002-fa515a134e9d

Я от бабушки ушел, я от дедушки ушел... +196 Вчера, 18:35 • Опубл.: Nani Ero • Просм.: 34203 • Комм.: 173 • Статьи Я от бабушки ушел, я от дедушки ушел... Вчера разговаривала с бывшей сотрудницей, сегодня проживающей в Киеве. Разговаривали долго. Она рассказывала о том, что там происходит, но большую часть времени рассказывала я, что у нас происходит. Ее интересовало все. Все-таки информационный голод чувствуется, даже при наличии интернета. Разговор получился интересный на два часа, но самое интересное оказалось "под занавес". Первое - это вывод: у вас Украины, как государства, больше нет ни в чем. Второе - это то, что оказывается очень много жителей Украины приходят к мысли, что Донбасс надо отпустить. Люди стали понимать, что единства уже не будет, а силой нас переломить не получится. А сегодня попались на глаза откровения украинского политтехнолога Олега Медведева. У Петра Порошенко начинают готовить электорат к «особому статусу» ДНР и ЛНР, хотя нынешний украинский президент еще со времен Майдана, а затем и начиная войну на Донбассе категорически отказывался идти на любые компромиссы по пересмотру унитарного статуса страны. В частности, накануне в эфире 5 канала примечательное заявление сделал советник президента Украины политтехнолог Олег Медведев. По его словам, страна может либо отказаться от неподконтрольной ей части Донбасса, либо смириться с его «другим» статусом. «Мы видели, что Россия по Сирии может стрелять из Каспийского моря. Если мне не изменяют знания в географии, Каспийское море ближе к Украине, чем Сирия. Сейчас фундаментальный вопрос – все общество должно определиться, хочет оно или нет возвращения Донбасса, потому что так, как было раньше, уже быть не может. Будет как-то иначе. И тут все зависит от того, насколько мы проявим разума, способностей и интеллекта для того, чтобы переиграть в этом вопросе. То, как будет идти этот процесс, зависит не только от врагов, но и от настроения в украинском обществе», — заявил Медведев. С чем столкнутся потуги Порошенко, мы увидим в ноябре-декабре этого года. В этот период должны быть внесены новые согласованные с республиками законы и проголосованы Радой в первом чтении. Чем закончились предыдущие, мы видели. Сесть за стол переговоров на равных, а не то, что признать и наделить какими-то полномочиями и правами республики, равносильно для сегодняшних правителей Украины с харакири. Воевать им не дают. Гадят правда обстрелами прифронтовых участков, но это не полномасштабные боевые действия, хоть и есть жертвы. Как по мне, скорее родится очередной лозунг на Украине "Да убейтесь там без нас великих!" и начнется стройка очередной стены между Украиной и Донбассом. К этому же периоду жители Украины получат квитанции по новым коммунальным платежам и зададутся вопросом: а нас за что, если война на Донбассе? И конечно нельзя сбрасывать со счетов военную операцию в Сирии. Как оказалось, знания географии иногда являются более веским аргументом, чем все дипломатические "па" на всех уровнях и громкие призывы во всех мировых инстанциях. "Добрым словом можно добиться многого… Но добрым словом и револьвером — намного больше" - хоть и не наш метод, но это как раз тот случай, когда он работает. Остается только надеяться на то, что отпустят не только нас, но и те наши территории, которые сегодня под оккупацией Украины. Nani Ero

Источник: http://politikus.ru/articles/60736-ya-ot-babushki-ushel-ya-ot-dedushki-ushel.html
Politikus.ru

 Отправлено: 19.10.15 09:07. Заголовок: http://www.gazeta.ru..

http://www.gazeta.ru/politics/news/2015/10/18/n_7786421.shtml

Полпред ЛНР сравнил слова Яценюка об условиях по выборам с детским лепетом
18.10.2015, 19:44

Полпред ЛНР на минских переговорах Владислав Дейнего заявил, что слова премьер-министра Украины Арсения Яценюка об условиях проведения местных выборов в Донбассе являются детским лепетом, передает «Интерфакс».

«Он не понимает, о чем говорит. Это просто детский лепет, который не соответствует тому, о чем договорились главы государств «нормандской четверки» в Париже», — сказал Дейнего.

При этом он отметил, что на Украине пока не сформирована нормативно-правовая база, в соответствии с которой согласно минским договоренностям должны проводиться местные выборы в Донбассе.

«Выборы должны проводиться в соответствии с украинским законодательством, но это законодательство должно быть. Специальные законы необходимо принять, о чем в Париже договорились главы «нормандской четверки». Пока это не сделано», — сказал Дейнего.

Ранее премьер-министр Украины Арсений Яценюк заявил, что выборы в Донбассе необходимо провести, но при соблюдении некоторых условий.

 Отправлено: 19.10.15 15:30. Заголовок: http://nzpublic.info..

http://nzpublic.info/analitika/mgb-lnr-protsess-stanovleniya-zakonchen/
МГБ ЛНР: процесс становления закончен

МГБ ЛНР: процесс становленияСоздание полноценной службы безопасности в ЛНР стало для Киева неприятным сюрпризом, как и ее эффективная работа по защите государственного строя провозглашённой республики.

За время своего существования Министерство государственной безопасности ЛНР сумело провести несколько сложных операций. Самой трудной из них была операция по вывозу на территорию ЛНР сотрудника посольства Украины во Франции Юрия Мирошниченко и его брата Алексея, сотрудника Службы внешней разведки Украины.

Братьев приходилось вывозить одновременно, одного из Парижа, другого из Киева, вместе с семьями. Это была многоступенчатая операция. Промах хотя бы на одном из звеньев этой многоходовки мог погубить все дело. Но луганские спецслужбы сработали четко: когти СБУ до Мирошниченко и их семей так и не добрались.

Как отметил руководитель МГБ, это была в первую очередь идеологическая победа. Ведь причиной своего перехода на сторону ЛНР братья Мирошниченко назвали преступную политику Киева в отношении жителей Донбасса.

Недавняя операция МГБ ЛНР – задержание проповедника секты «Христос есть ответ» Тараса Сеня. Хотя Сеня отпустили уже через четыре дня, а МГБ ЛНР провело специальный брифинг, на котором были озвучены подробности и причины этого дела, имя Сеня было тут же подхвачено западными политиканами:

об инциденте с его задержанием говорили на конференции ОБСЕ в Варшаве по проблемам ненависти и дискриминации верующих 29-39 сентября, а киевский т. н. Институт религиозной свободы оперативно подготовил насквозь фальшивый доклад «Когда Бог становится оружием» с обвинениями в адрес руководства ДНР и ЛНР в преследовании верующих.

Ни массовые факты нападения националистов на православные церкви Московского патриархата на Украине, ни гибель православных священников от украинских снарядов на Донбассе не волновали ни ОБСЕ, ни Институт религиозной свободы.

Их горячка вокруг имени сектанта Сеня наводит на мысль об обоснованности подозрений МГБ ЛНР: Сень собирал информацию социально-политического характера и передавал её сотрудникам ОБСЕ, о «слепоте» и «глухоте» которых (ОБСЕ в упор «не видело» обстрелов украинской армией мирных кварталов Донбасса) жителям ЛНР хорошо известно.

К деятельности ОБСЕ у МГБ ЛНР тоже немало претензий, но, к сожалению, другого международного механизма мониторинга ситуации в зоне вооруженного конфликта пока нет. Власти ЛНР вынуждены полагаться на ОБСЕ, вопреки недовольству жителей республики.

На сегодняшний день МГБ ЛНР укомплектовано более чем на 90%. 30% сотрудников имеют боевой опыт. Во время тяжелых боев летом 2014 г. сотрудники МГБ ЛНР сражались на улицах родных городов наряду с ополченцами.

Чтобы сравнить моральный и идеологический облик украинских спецслужб и спецслужб ЛНР, достаточно проследить информационную составляющую их деятельности.

Сайт СБУ потчует народ гигантскими порциями дешевой пропаганды. Вот примеры: «Доказательство российской агрессии на Донбассе: в СБУ показали машину ФСБ, беспилотники и кильку из РФ». Для украинских джеймсов бондов банка российской кильки – неопровержимое доказательство присутствия российских войск на Донбассе.

Как и бушлаты с российскими шевронами: найденный на Донбассе шеврон налоговой полиции РФ послужил поводом для заявлений о том, что Путин послал воевать на Донбасс российских налоговиков.

Далее читаем про «злочин Геноциду-Голодомору 1932-1933» (спасибо СБУ за изобретение псевдоисторического термина «Геноцид-Голодомор»), про инструктаж украинцев перед поездкой в Россию (оказывается, в этой стране граждан Украины подвергают моральным издевательствам), про аресты, аресты, аресты украинскими спецслужбами инакомыслящих за опрометчивый комментарий в соцсетях и о прочих проявлениях «бытового сепаратизма».

Тональность информационной деятельности МГБ ЛНР другая. Здесь инструктаж, как вести себя при обстреле и бомбежке, террористическом акте и захвате в заложники, правила безопасности в транспорте.

Луганчане не понаслышке знают, что такое диверсионно-разведывательные группы ВСУ. Для маскировки такие группы передвигались на машинах скорой помощи или водоканала, быстро делали несколько выстрелов из портативных минометов по мирным кварталам и растворялись в городе.

Бывало, что завербованные СБУ агенты расставляли в людных местах маячки-ориентиры для украинских артиллеристов. Сомневающимся в правдивости таких рассказов украинским патриотам советую пообщаться на эту тему с простыми луганчанами — главными жертвами украинских диверсантов.

МГБ ЛНР обязано уберечь жителей республики от подобных опасностей. Но это не единственная угроза для молодой республики. Не менее вредоносной является коррупция, с которой в ЛНР борются эффективней, чем на Украине.

Киев никак не может справиться со своими военизированными батальонами. В Луганске этот вопрос решён: добровольческие формирования подчинены либо Министерству обороны, либо Министерству внутренних дел ЛНР. Попытки отдельных подразделений жить анархией и махновщиной пресекаются. Но, по информации МГБ, вооруженных формирований, которые бы представляли угрозу безопасности республики, в ЛНР нет.

Что мы видим на Украине? Неонацист Дмитрий Ярош хвастливо заявлял о вступлении своих «правосеков» в спецназ СБУ «Альфа». Командиры карательных батальонов грозятся свергнуть Порошенко, а МВД Украины производит аресты зарвавшихся боевиков только тогда, когда они перейдут дорогу кому-нибудь из властей предержащих. После таких «спецопераций» украинского МВД националистические батальоны вопят о мести, а страну начинает трясти от напряжения.

Глава ЛНР Игорь Плотницкий, поздравляя 9 октября сотрудников МГБ с профессиональным праздником, отметил: «Ваши сотрудники доказали, что готовы бороться с террористами, противостоять диверсантам, охранять покой граждан, защищать государственную тайну и интересы республики… Благодаря вам, развивающаяся республика с уверенностью смотрит в будущее, зная, что вы сможете противостоять любой угрозе, как внешней, так и внутренней».

18 октября стало известно, что Плотницкий отменил решение Министерства госбезопасности республики об аресте министра топлива, энергетики и угольной промышленности Дмитрия Лямина. В пресс-службе главы республики сообщили, что «в целях обеспечения объективности расследования на весь период работы комиссии министр государственной безопасности ЛНР Леонид Пасечник и министр топлива, энергетики и угольной промышленности ЛНР Дмитрий Лямин от исполнения служебных обязанностей временно отстранены».

Ранее министр госбезопасности ЛНР Леонид Пасечник сообщил журналистам, что Дмитрий Лямин был задержан службами МГБ и МВД за превышение должностных полномочий. Задержание министра связывают с его участием в махинациях олигарха Сергея Курченко на рынке поставок ГСМ в ЛНР.

Как бы ни закончилось разбирательство комиссии, это значит, что в поле зрения МГБ находятся и вопросы экономической безопасности.

Владимир ДРУЖИНИН

 Отправлено: 19.10.15 19:12. Заголовок: Dobrovolec пишет: я..

Dobrovolec пишет:

цитата:

я и сам бы в ГВ, живи я в то время, скорее всего был бы эсером...

А я наверное монархистом...

 Отправлено: 19.10.15 19:18. Заголовок: крестьянский социали..

крестьянский социализм был бы для России самое то...

 Отправлено: 19.10.15 19:22. Заголовок: http://freepublish.r..

http://freepublish.ru/novosti/mid-polshi-razmestil-kartu-stranyi/

МИД Польши разместил карту страны со Львовом и Вильнюсом

Общественная кампания «Пробег независимости» проводится при поддержке вице-президента партии «Гражданская платформа», мэра Варшавы Ханны Гронкевич-Вальц, а также польского издания Gazeta Wyborcza и банка PKO B.P., который работает в том числе и на Украине.

На плакате изображена карта образца 1918, на которую контурами нанесены современные очертания Польши. Организаторы кампании подчёркивают, что это сделано намеренно, чтобы проиллюстрировать подпись «1918 — 2015».

«Если речь идёт о том, что Польша должна иметь иные границы, чем сейчас, то организаторы кампании работают в пользу России», — пишет Юраш.

Ранее в латвийской торговой сети были обнаружены глобусы польского производства, на которых Крым был отнесён к России. В результате «неполиткорректные» пособии изъяли из продажи.

 Отправлено: 19.10.15 20:27. Заголовок: http://www.gazeta.ru..

http://www.gazeta.ru/politics/news/2015/10/19/n_7790207.shtml

Польский консул вызван для объяснений из-за «присоединения» Львова к Польше
19.10.2015, 18:06

Мэр Львова Андрей Садовый вызвал генерального консула Польши для выяснения официальной позиции Варшавы по поводу того, что на плакате пробега ко Дню независимости Польши разместили карту страны со Львовом в составе.

Об этом Садовый написал на своей странице в фейсбуке.

«Пригласил генерального консула Республики Польша во Львове для выяснения официальной позиции Варшавы по этому безобразию. К сожалению, среди партнеров акции, которая присоединила на своих рекламных материалах Львов и Вильнюс к Польше, и мэрия Варшавы, и банк PKO BP, который работает в Украине, и глубоко уважаемая мной Gazeta Wyborcza», — говорится в сообщении.

По словам львовского мэра, «организаторы марафона в Варшаве поступили или немудро, или с четкой провокационной целью».

«Дружба дружбой, но такое пропускать категорически нельзя. Очень надеюсь, что на уровне МИДа будет хоть какая-то реакция», — заявил Садовый.

Между тем, как сообщает телеканал «112 Украина», организаторы акции объясняют, что на плакате изображены наложенные друг на друга карты Польши 1918 и 2015 годов, что должно символизировать возрождение независимости страны. Кроме Львова, организаторы не забыли и части Белорусии и Литвы.

 Отправлено: 19.10.15 22:30. Заголовок: http://aloxov.net/ob..

http://aloxov.net/obshhestvo/tsar-solomon/


Царь Соломон из украинского Совбеза. Александр Яблоков (политсатира)
19.10.2015Остап Бендер-Задунайский Leave a Comment

Царь СоломонНадо понимать, что секретарь Совета национальной безопасности и обороны Александр Турчинов считает себя библейским царем Соломоном. Это многое объясняет, в том числе явную неадекватность «Кровавого Пастора» (официальное погоняло Турчинова).

Волею случая Александр Валентинович занял одновременно два наивысших поста, став первым и пока единственным в истории Украины «спикеро-президентом». Думаю, именно в этот момент у него окончательно снесло «крышу». Причем точно по книге «Иллюзия страха», которую Турчинов написал в 2009 году. Произведение автобиографично в части описания сортиров и сложных внутренних переживаний главного героя, который становится классическим шизофреником, поскольку считает себя царем.

До тех пор, пока Турчинов был в тени Юлии Тимошенко (вечный второй номер), ему удавалось сдерживать свои перверсии в рамках текущей политики БЮТ. А потом он решил, что Вселенная упала к его ногам и время рубить младенцев, носить царский перстень и вступать в интимные отношения с народным депутатом Викторией Сюмар.

Особую роль в развитии новой личности Турчинова сыграл Владимир Владимирович Путин, который периодически нападал на Украину путем военного вторжения. И каждый раз Александр Валентинович был вынужден прятаться в бункер, откуда руководил отражением российской агрессии. Подобные переживания полностью погрузили Турчинова в мир пророков, тиранов и эпических божеств, к числу которых он относил и себя.

К сожалению, вашингтонские кураторы Украины не разглядели в Александре Валентиновиче библейского героя, сделав ставку на более понятного им Вальцмана. Это нанесло неустойчивой психике Турчинова еще один сильный удар. В качестве компенсации Пастору предложили должность секретаря СНБО с «расширенными полномочиями». На поверку «расширенные полномочия» оказались фикцией, поскольку в Администрации президента Соломону посоветовали не педалировать данную тему.

И вот с тех пор Турчинов был вынужден скрывать свою истинную, царскую сущность под личиной обычного секретаря Совбеза. Тем не менее он постоянно ощущал себя вершителем судеб мира. Именно Александр Валентинович стал автором нашумевшей идеи создать «грязную» ядерную бомбу, которую планировалось взорвать на Донбассе, чтобы остановить Путина. Совершенно нормальный для Соломона вариант решения «проблемы».

Александр Валентинович, нарядившись в свежий натовский камуфляж и вооружившись автоматом неизвестной системы, неоднократно ходил в атаку на части бурятского спецназа под Мариуполем. Вместе с «бойцами» батальона «Азов». Они бы до Москвы дошли, однако внезапно закончился бензин. Но стремление нанести мощный удар по логову Путина у Турчинова осталось. Соломон никогда не отступал. Турчинов – это Соломон. Пусть многие этого не понимают, однако факт остается фактом.

Мало кто знает, но идея принесения сакральных жертв во имя «европейской революции» принадлежит как раз Пастору. Именно он предложил замочить Сергея Нигояна, чтобы ускорить проведение государственного переворота. Мысленно перевоплотившись в свой библейский «прототип», Турчинов понял: молодой армянин, проникновенно читающий стихи Шевченко, может стать наиболее подходящей жертвой.

В последнее время у Пастора созрел новый план мести Путину, который он изложил прямо на заседании Совета национальной безопасности и обороны. Свидетели утверждают, что Пастор был прекрасен в приступе безумия. Он призвал вербовать «воинов Аллаха» для войны с Россией в Донецкой и Луганской областях. Зачем ехать в Сирию для мести Путину? Пусть СБУ наладит контакты с вербовщиками ИГИЛ, которые станут посылать боевиков со «славянской внешностью» в зону АТО. Там они смогут заняться привычным делом: убивать и резать.

Речь Пастора произвела неизгладимое впечатление на Антона Геращенко, который тут же у себя в «Фейсбуке» призвал публиковать персональные данные российских военнослужащих, чтобы им могли отомстить «наши братья-мусульмане по законам Шариата».

Инициатива явно свихнувшегося секретаря Совбеза не нашла должного понимания со стороны главы СБУ Василия Грицака. Его можно понять: только-только он взял под контроль контрабанду в зоне проведения «антитеррористической операции», как появился Турчинов с идеей создать там филиал ИГИЛ. Однако Вальцман заинтересовался планом Соломона-Пастора и дал указание «изучить вопрос».

Следует отметить, что отношения между президентом и секретарем складываются весьма и весьма непростые. С одной стороны, размах личности Александра Валентиновича достигает библейских масштабов. Однако в период систематического и регулярного запоя Вальцман легко входит в состояние президента всей видимой телескопом «Хаббл» части Вселенной. В результате Пастор чувствует себя ущемленным и непонятым. Видимо, именно данное обстоятельство и обусловило возникновение интимной связи Соломона-Турчинова с Викторией Сюмар. Виктория тоже чувствует себя личностью мирового масштаба, поскольку в свое время вступила в связь с Валерием Хорошковским – почти легендарным украинским олигархом. Однако после революции достоинства решительно порвала почти все контакты с «пособником кровавого режима». Ну, кроме финансовых. В лице Пастора она обрела партнера по сублимации самых интересных фантазий. По протекции Турчинова она стала главным имиджмейкером президентского блока «Солидарность» и придумала основной слоган избирательной кампании «порохоботов» – «Сохрани Украину». Где именно предлагается «хранить Украину» и в каком именно виде, Сюмар предусмотрительно не уточнила. Думаю, Украину надо сохранить для прихода «истинного пророка» в лице Пастора.

P.S. Каждое воскресенье Александр Турчинов читает проповедь в маленькой баптистской церкви на Подоле. Его излюбленным героем является, естественно, царь Соломон, о котором Турчинов говорит долго и с явным восхищением. В церковном хоре каждое воскресенье поет бывший депутат-педофил из фракции БЮТ Виктор Уколов, который после сексуального скандала уверовал в мистическое предназначение Турчинова. А напротив монумента Родине-Матери в Киеве верные последователи Александра Валентиновича возводят «храм новой веры» исполинских размеров. Он должен символизировать возвращение «истинного бога на Украину». Не трудно понять, о ком именно идет речь. К сожалению, это не история болезни в психиатрической больнице, а реальная история.

источник

 Отправлено: 20.10.15 07:28. Заголовок: http://tvzvezda.ru/n..

http://tvzvezda.ru/news/vstrane_i_mire/content/201510200636-3psv.htm

Местные жители сломали челюсть украинскому военному под Мариуполем

Под Мариуполем местные жители избили украинского военнослужащего. Инцидент произошел утром в понедельник, 19 октября, в населенном пункте Гнутово.



Сержант 1 роты 21 батальона 56 мотопехотной бригады ВСУ Виталий Билый решил приобрести алкоголь в торговой точке, расположенной на улице Кирова. Увидев стоящих в очереди людей, мужчина потребовал сначала обслужить его, объясняя это якобы своими заслугами в качестве «героя АТО».



Как сообщает портал «Русская весна» со ссылкой на очевидцев происшествия, военнослужащий был пьян и о своих правах заявлял грубо и агрессивно.



Поведением сержанта оказались не довольны двое местных жителей, стоявших в очереди. Мужчины попытались объяснить «герою АТО», как нужно себя вести. Когда словесные аргументы к результату не привели, местные жители отправили в ход кулаки.



В результате драки сержант Билый был госпитализирован с переломом челюсти в двух местах и ушибом мочевого пузыря. Избившие его мужчины скрылись с места происшествия.

 Отправлено: 20.10.15 07:30. Заголовок: http://tvzvezda.ru/n..

http://tvzvezda.ru/news/vstrane_i_mire/content/201510200626-dldg.htm
Украинские военные в Донбассе спиваются целыми подразделениями

Жители ДНР отмечают деградацию дислоцированных там воинских частей ВСУ, пишет «Русская весна». По их словам, в последнее время участили случаи массового употребления алкоголя украинскими военнослужащими, они спиваются целыми подразделениями.


В Елизаветовке в ДНР 18 октября местные жители стали очевидцами прибытия 4-ой роты 1-й отдельной «гвардейской» танковой бригады. Все военнослужащие, включая командира, были в состоянии сильного опьянения. Им даже потребовалась помощь, чтобы выйти.


Старшие начальники, принимавшие «багаж» кричали так сильно, что у селян началась паника. Они решили, что военные действия возобновились, а это прибыли убитые и раненые бойцы.


Присутствовавший на прибытии военных старший офицер, увидев «тело» командира роты, стал называть их «животными». С криками он потребовал найти в бригаде офицера, способного навести порядок.


Небоеспособной оказалась также 8-я рота, которая даже добраться до места дислокации не смогла. За ними были направлены тягачи и тралы.

 Отправлено: 20.10.15 07:43. Заголовок: http://1lentanovoste..

http://1lentanovostei.ru/blog/43908961124/Za-sho-skakali:-Polyaki-sozdali-organizatsiyu-dlya-restitutsii-i

За шо скакали: Поляки создали организацию для реституции имущества в Галичине
За шо скакали: Поляки создали организацию для реституции имущества в Галичине







За шо скакали: Поляки создали организацию для реституции имущества в Галичине

В польском городе Вроцлав состоялась встреча и презентация инициативы «Реституция Кресов», некоммерческой организации, занимающейся сбором данных про имущество граждан Польши, на которые в связи с заключением и ратифицированием соглашения об ассоциации Украина – Европейский Союз могут претендовать поляки.

Во встрече приняли участие представители кресовых землячеств, наследники жителей польских Кресов (их части на территории современной Украины), а также юристы, заинтересованные вопросом реституции.

Глава НКО «Реституция Кресов» Конрад Ренкас заявил, что еще до конца года будут готовы документы для подачи первых исков граждан Польши в украинские суды.«Сбор данных идет довольно успешно, и теперь остается подождать оформления первых требований. Если украинская судебная система не удовлетворит истцов, будем готовить соответствующие документы в Европейский суд по правам человека в Страсбурге. У нас остаются также другие рычаги влияния, как, например, политические давление на Европейскую Комиссию. Ряд польских депутатов Европейского Парламента уже готовы работать в этом направлении», — утверждает Ренкас.

Во Вроцлаве свою поддержку для идеи реституции Кресов выразили экс зам спикера Сейма Польши Януш Доброш и известный своей критикой бандеровского национализма профессор Вроцлавского Университета Богуслав Пазь.
Источник →

 Отправлено: 20.10.15 08:21. Заголовок: http://freepublish.r..

http://freepublish.ru/analitika/ukraina-est-li-zhizn-nizhe-dna/

Украина: есть ли жизнь ниже дна?

На Украине сегодня гуляет шутка: «Наша страна уже давно бы стала европейской державой, если бы не одно дно». Это дно чувствуют не только замершие в ожидании коммунальных платежек пенсионеры и бюджетники, его ощущают даже офисные работники – главные вдохновители майданов и бомбардировок Донбасса.

На дно опускается не только традиционно обесбюджетченная Киевом провинция, но и сам Киев, и … Львов. На дне находится внешняя и внутренняя политика, на дне – никого не победившая армия и бьющийся в припадках ВПК.

На дно найкращих (самых лучших) европейских черноземов опустилось украинское сельское хозяйство, которое не радует даже хороший урожай зерновых, на дне трепыхается и стремительно уползающий в тень мелкий и средний бизнес. Наступает горький конец сладкой Украины.

Украинское дно – скользкое и замуленное гниющими надеждами и реальными трупами. Здесь нет живности, кроме донных трупоедов, над которыми плавает шоколадная рыба, испускающая глубокодонные пузыри новых обещаний…

До недавнего заявления американской бухгалтерши на Украине пани Яресько, исполняющей роль министра финансов при колониальной администрации, я был уверен, что ниже дна ничего нет. Там тьма, тартарары.

Однако иностранные специалисты уверяют – есть! «Украина наконец-то прошла дно кризиса», – сообщила Наталья Яресько на брифинге, который транслировал телеканал «112 Украина».

Оказалось, что ниже дна Украина зажила особой новой жизнью. Яресько среди признаков новой жизни назвала стабильный курс гривны, возвращение вкладов в банковскую систему, уменьшение темпов падения экономики и промышленного производства, а также «уменьшение темпов инфляции и увеличение резервов Национального банка от критически низкого уровня, от менее 5 млрд. долларов, до сегодняшнего — около 13 млрд. долларов».

Украинские СМИ поспешили раздуть фанфарами торжественный этап новой поддонной жизни, придворные аналитики и свидомые блогеры стали радостно блеять на тему «мы же говорили, что сломим хребет Путину», и лишь большая часть населения продолжает ждать наступающего мрака.

Может, потому, что уже давно не верит никому, а может, потому, что внимательно слушала Яресько, которая на брифинге, характеризуя успешное преодоление дна, добавила слово ЯКОБЫ. Если быть точными: «Украина якобы наконец-то прошла дно кризиса», — сказала министр. Похоже, что даже на украинском дне продолжают летать «утки Стеця».

Но что так обрадовало колониальную чиновницу? Курс доллара по 22 грн. (в обменниках 23), сахар по 16 грн. за кило, сало по 70 грн. за кило? Не совсем ясно.

Кстати, даже в самом сытом (пока еще) Киеве не видно очередей патриотических граждан, возвращающих свои вклады в украинские банки. Банки все больше рассыпаются, а очереди как раз состоят из недовольных и обманутых кредиторов. Возрождающуюся промышленность на Украине явно может увидеть лишь хорошо употребляющий амфетамины человек.

А то, что «яреськин банк» наполняется иностранными подачками, знают все. Как знают и то, что эти кредиты придется отдавать…

Да и поток кредитов мелеет. Вот, например, издание Deutsche Welle приводило заявление своего канцлер-фюрера, что если Украина ждет немецких инвестиций, то должна выполнить ряд условий. А конкретно: если правовые условия ведения бизнеса на Украине станут более благоприятными. То есть надо щемить олигархов и давить коррупцию, чего на Украине не может быть по определению.

Характерно, что Меркель передала «свой привет» Яценюку накануне его визита в Берлин, намеченный на 23 октября.

Что же касается жизни ниже уровня дна, преодоленного министром Яресько, то его можно проиллюстрировать еще некоторыми примерами из столичной жизни. Так сказать, живыми образчиками покращення (улучшения).

Аналитическая группа отдела продаж ЖК киевского Park Stone (аренда недвижимости) подтверждает, что особенностью сезона осени 2015 года стало то, что в Киеве на 15% чаще стали сдавать комнаты в квартирах с хозяевами. В основном на это идут пенсионеры.

«Одной из причин может быть тот факт, что столичные пенсионеры пытаются таким образом заработать дополнительные средства для оплаты коммунальных услуг», — сказал руководитель отдела продаж ЖК Park Stone Дмитрий Шостя.

С учетом того, что средняя стоимость аренды комнаты в квартире с хозяевами составляет 1500 гривен в месяц, то «такой вид заработка позволяет почти полностью оплатить коммунальные услуги и даже заработать дополнительно до 500-800 гривен к пенсии», отметил бизнесмен.

Следовательно, даже киевские пенсионеры (а там объективно уровень доходов более высокий, чем по Украине) не в состоянии оплатить коммунальные блага от Яценюка и Кличко.

Арендная плата жилья выросла в целом на полторы, а то и на две тысячи грн. Характерно, что киевляне, привыкшие сдавать свои квартиры в валюте, курс которой стабилизировала Яресько, теперь перешли на гривну, так как и долларов на руках стало меньше.

Примечательно, что днопреодолевающий оптимизм американской министерши относительно стабилизации курса гривны не разделяют многие украинские специалисты (Кухар, Блинов).

Они прогнозируют, что национальная валюта и дальше будет дешеветь и называют гривну валютой, которая больше всего девальвировала за последние полтора года в мире. Причем дна девальвации она еще не преодолела.

Между тем и данные Яресько по усилению банковской системы не соответствуют сводкам. Доходы банков Украины за январь-август 2015 составили 141,2 млрд. грн., а расходы за этот же период составили 189,1 млрд. грн.

Только за август чистый убыток платежеспособных украинских банков составил 14,8 млрд. грн. Либо банки пропустили отметку прохождения дна, либо просто Яресько оставили в неведении.

В любом городе Украины сегодня можно ощутить дыхание новой жизни. Как в середине 90-х возле остановок общественного транспорта возникли стихийные рынки, где с земли торгуют овощами, фруктами, зеленью, домашней птицей.

Выросли не только масштабы торговли, которую сами торговцы называют «шансом», вырос ассортимент. Теперь, как и в те годы, на стихийные прилавки выставляют старую посуду, б/ушную электротехнику, одежду, игрушки.

Эти люди остались на дне, куда их затащили порошенки, яценюки и яреськи, которые «ушли ниже», чтобы там, как высказался один остряк, «пережрать сложный период в жизни». У этих господ и дно оказывается с двойным дном.

Дмитрий САМОЙЛЕНКО